Читати книгу - "Вечір несподіванок, Night Rain"

- В мене вже сьомий шот і мене тягне на пригоди! - голосно повідомив Арсеній, виводячи мене зі ступору.

- А я не пам'ятаю, який в мене по рахунку шот, але пляшку ми вже допиваємо, - вказав я пальцем на тару, яка стояла неподалік.

- Нічого, підемо танцювати, - прокричав мій співбесідник, намагаючись перекричати музику.

Я роззирнувся і запевнився, що танці дійсно в розпалі, знизав плечима і поклав свою руку на галантно подану руку Арса.

Ми потанцювали кілька драйвових пісень, насміялися вдосталь, я намагався чимчастіше «ненавмисно» притискатися до Арса і це мабуть спрацювало, бо він був якимсь дезорієнтованим. Або спрацювала текіла.

І тут почала грати вона...