Читати книгу - "Вечір несподіванок, Night Rain"

Чи то алкоголь так впливав, чи то атмосфера, але мені почало здаватися, що «моє улюблене непорозуміння» сьогодні якось дивно поводиться... Занадто активні танці, оці всі вихиляння і ненавмисні дуже тісні рухи... Ні, мабуть мені все таки здалося. Я хотів запропонувати Антону піти за столик, але тут увімкнули її...

Найкрасивіша та найсексуальніша пісня, яку мені доводилося чути... Суміш бажання та гіркуватого алкогольного болю, мішанина пристасті та смерті, возвеличення тілесного і нехтування банальним! Пісня гурту Тhe Neighbourhood «A Little Death».

Я розвернув Антона до себе і злегка відтіснив до стінки, бо ми вже були не в центрі. Він на це нічого не сказав, а лише дивився мені в очі і танцював, наскільки це можливо. І як же з біса це сексуально виходило! Я дивився на це все широко розплющеними очима і теж намагався танцювати. Антон продовжував тертися об мене в танці не відриваючи погляду. Слова пісні відлунювали в моїй свідомості і переносилися в реальність. Ми танцювали, торкалися одне одного, були спянілі від алкоголю, з розкуйовдженим волоссям, Антон виглядав дійсно вбивче...вбивче сексуально. Я хотів, щоб він продовжував торкався мене... Наші обличчя були надто близько одне від одного настільки, що я відчував його гарячий подих з присмаком лайму, від чого одразу виділялася слина і з»явилося непереможне бажання скуштувати на смак хоч одну пелюстку його розпашілих губ. Моя особиста маленька смерть.

Несподівана хтось випадково позаду штовхнув мене і я впав би на Антона, але вчасно сперся рукою на стіну. Наші обличчя не постраждали, але це не завадило нашим тілам зіштовхнутися на стільки, щоб я встиг відчути те, що в гетеросексуального чоловіка мало бути відсутнім. Ерекція. Хоч ми і притислися одне до одного на мить, але цього було достатньо, щоб мій мозок піддав сумніву все, що я до того знав про Шастуна. Антон мабуть не помітив. Іронія, він мабуть не помітив, що я помітив, тому робимо вигляд, що все гаразд. Але насправді, ох, як не гаразд! А, і так, ще б кілька хвилин і в мене б було те саме в джинсах.

Пісня закінчилася, але я не поспішав кудись відходити, оскільки розумів, що, по-перше потрібен час, щоб вирішити «проблемку» цього милого і невинного п'яного юнака. А по-друге, я мав вигадати, що з цим робити особисто мені. Звісно, я бажав би насолоджуватися всіма барвами і смаками цієї ситуації, але місце не підходяще і треба все зробити так, щоб не злякати Антона. Але одне я знав точно - від'їдз відміняється. Я маю вивести на чисту воду цього хлопця, щоб він розповів мені всі свої брудні секрети!