Читати книгу - "Чужим життям, Ганна Зюман"

Невже їй, яка застала його в такій недвозначній позі з іншою жінкою, не було гидко чи хоча б прикро?

Так, вона верещала та навіть вискочила із зали, але зробила це, швидше злякавшись. А зараз дивилася на нього як віддане цуценя, готова будь-якої миті, підкоряючись наказу, виконати будь-яке чуже бажання.

— Пішла геть, — з неприхованою огидою мовив Альберт.

Він викликав Аврору, щоб увечері розслабитися, віддавши своє тіло ніжним жіночим пестощам, забути все після важкої гонитви за Джерелом, що так знесилила його, зняти напругу після стільки нових знань і відчуттів.

Але зараз у нього перед очима була зовсім інша жінка. Гостра, яскрава, експресивна. Аврора, зі своєю солодкістю та відвертою покірністю, виглядала в порівнянні з нею надто нудотно і штучно.

— Але мій пан, — Аврора запобігливо знову потягла до нього свої м'які долоні.

— Двічі повторювати не буду.

Блондинка миттю відсторонилася, вся різко підібралася й, гордо скинувши голову, попрямувала до дверей.

— Нічого, я зачекаю. Все одно повернешся до мене, — зло промовила вона, хлопаючи дверима.

Настрій Альберта остаточно зіпсувався.