Читати книгу - "Наречені на свята, Лана Кохана"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Розділ 9. Не веремінна
[З гуцульського діалекту:
Веремінна — вагітна.]
Цієї ночі я залишилась у Злати. Не знаю, чому ця ідея не спала мені на думку раніше, але Тиміш був украй незадоволений тим, що вона взагалі це зробила.
Він мені й чай з мелісою заварив, й імбиру туди натер, і ванночку для ніг десь надибав… Води нагрів, соли морської кинув — однак, під завершальні титри третьої частини «Назад у майбутнє», я все ж не стала підійматися з ним нагору.
«Ми ж домовлялися», — наполягав Тиміш.
«У нас тоді вибору не було. Чи радше додаткового ліжка.» — Я залізла під Златину ковдру.
«І як ми пояснимо родичам, що ти спиш не зі мною, а з моєю сестрою?» — шипів він.
«А хто знатиме, де саме я ночувала?»
Він подивився на мене як на маля нетямуще: «Усі».
«Дарина планувала надурити твого тата, щодо спільної ночівлі Павла з Андрієм», — не погодилась я.
«Тут варто зауважити, що Павло з Андрієм сплять на другому поверсі, а батьківська кімната просто навпроти моєї», — втрутилася Злата.
Однак, зустрівшись зі мною поглядом, як стій перейшла на світлу сторону: «Хоча… якщо Ліза вийде до того, як мама верне з уранішньої прогулянки, то й так прокатить!»
Тиміш стис губи в лінію, пирхнув і лишив мене зі Златою.
Отож у ситуації, що склалася першого ж ранку наших незабутньо-брехливих вакацій, завинила я.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречені на свята, Лана Кохана», після закриття браузера.
