Читати книгу - "Не вибачу, Уляна Пас"

Засинаючи в вітальні в обнімку з ноутбуком я зловила себе на думці, що уже не чекаю на повернення Даниїла з  гулянок. А спала я в вітальні лише тому, що не хотіла ділити з ним одну постіль. Схоже кінець наших стосунків був уже не за горами і це дуже сильно мене тішило. Це кохання і так прожило занадто довго, але не знайшовши віддачі з боку партнера,  розсипалося на шматки.  

Понеділок видався поганим днем в усіх своїх аспектах. Спочатку я прокинулася з шаленим головним болем і причиною її став Даня, що сопів під вухом і дихав на мене своїм перегаром. Навіть гарячий душ не зміг змити цей клятий біль і жахливий настрій.  

За сніданком я розлила каву на сукню і довелося йти переодягатися. Прийнявши таблетку від болю,  я випила каву і одягнувши шорти з футболкою відправилася на роботу. 

Даня я не будила, тому що злилася на нього через власний жахливий настрій. Навіщо він взагалі переносив мене  в спальню кожної ночі? Ну невже шукав мого тепла після того, як спав хто знає з якими повіями. Від подібної думки мене знову накрила хвиля роздратування і довелося кілька разів вдихнути і видихнути щоб заспокоїтись. 

Та коли я зайшла в клуб роздратування повернулося з подвійною силою. Виявилося, що працівники помалювали стіни в інший колір і тепер уся робота пішла не правильно. Розізлившись я накричала на усіх і відправилася оглядати як проходить монтаж скляної стіни. Задум був таким щоб ця стіна була прозорою лише з одного боку. Усі хто будуть в основному залі не бачитимуть того, що відбуватиметься за стіною. А там, з іншого боку будуть віп - кабінки і кабінет Іллі.  

Саме на третій поверх я і попрямувала. Там уже малювали стіни і стелю. Оглядаючи роботу я відмітила, що усе наче б то правильно і уже зібралася повертатися в зал. Та абсолютно несподівано доволі масивна люстра, яку якраз чіпляли працівники, відірвалася і полетіла вниз.  Це була лише для секунди, але я розуміла, що зараз вона упаде на голову дівчині, що прибирала якраз під нею.  

Я не думала в той момент, часу на це просто не було. Кинулася до дівчини і штовхнула її в бік. На щастя вона лише злякалася і впала на підлогу, а я майже встигнула відскочити. Лише побачила як люстра пролітає зовсім поряд, а тоді розбивається під моїми ногами. Скло розсипалося кімнатою і усі налякано завмерли. 

- Що тут відбувається? - грізний голос Іллі повернув нас усіх до тями. Працівники заметушилися, лише я стояла як вкопана і дивилася на те, як з ноги повільно стікає крапля крові. Схоже я все ж таки порізалася склом і доволі сильно, тому що вже за мить крові стало більше, та й різка пекуча біль не змусила себе чекати. 

- Оль, ти не постраждала? - Ілля опинився поряд і оглянув мене серйозним поглядом. 

- Є трохи. Схоже ногу порізала. - я не хотіла нікого лякати, а ще привертати до себе увагу. Від таких травм не помирають, але кров продовжила стікати по нозі і це побачив Ілля. 

- От чорт! - заявив і миттєво опинився на колінах біля моєї ноги. - Сильно болить, маленька? Блять, що я таке питаю!? Звісно болить! 

Він так сильно нервував, неначе я помирати зібралася. Я ж продовжувала стояти і розгублено спостерігала за тим, як Ілля знімає з себе білосніжну футболку і дуже обережно обв’язує нею мою рану. В ту мить коли він підвівся на ноги і встав переді мною,  я навіть болю більше не відчувала. 

Виявляється у Іллі було красиве тіло. Міцні м’язи і навіть кубики на животі. Я як ідіотка витріщалася на усю цю красу і зовсім забула про те, де зараз ми знаходилися. 

- Маленька, я відвезу тебе в лікарню. Ти тільки потерпи, добре? - схоже Ілля розцінив мою загальмованість, як шоковий стан. Можливо це і на краще, не буду ж я йому розповідати, що повністю поплила від його уваги і хвилювання.  Ну і красивого тіла в додачу. 

Напевно я ще б довго так стояла намагаючись зібратись до купи, але коли Ілля зробив наступний крок, у мене повністю відключився здоровий глузд. Чоловік обережно підняв мене на руки і мені довелося обійняти його за шию. При цьому я вперлася носом йому в ключицю і прикрила очі.  

І поки він дуже обережно зносив мене сходами на перший поверх, я тихенько мліла від його близькості і розуміла лише одне - схоже з цього моменту Ілля більше не буде моїм другом.