Читати книгу - "Не роби мені боляче, Вікторія Грош (Rouce)"

- Ти дійсно гарно граєш — сказала мама

- Будете дивитись далі?

- Так. І, ще ми дуже вас чекаємо додому — сказала знову моя мама.

- Скоро приїдемо. Тут залишились якихось два тижні — сказав Тіма. Мами трохи скривились. Може їм не подобається жити разом? Можливо, що так.

Порозмовлявши з мамами, ми з Тимуром пішли вечеряти. За вечерею ми випили по келиху вина. Відзначали прем’єру серіалу. І мого дебюту, бо це моя перша роль у серіалі.

По приїзду додому, я дізналась, що мене шукав режисер. Хотів запропонувати ще одну роль у серіалі. Попросив подзвонити йому, коли приїду. І я зрозуміла, що кар’єра у театрі у мене закінчилась, тепер я акторка на телебаченні, а не акторка театру. І це дійсно велика різниця, адже на сцені театру ти бачиш своїх глядачів та їх реакцію на того чи іншого персонажа. А на телебаченні, тобто у моєму випадку у серіалі, я не бачу як на мою героїню дивляться, хороші вона емоції викликає чи ні. Тому по приїзду я подивилась на коментарі під першою серією. І була приємно здивована. Три коментарі були про мене. І вони звучали так “Подруга головної героїні дуже сексуальна”, “Ця акторка дуже приваблива”, “Було б цікавіше, якщо ця акторка грала головну роль”.

Я зрозуміла, що у театр я більше не повернусь. Буду зніматись у серіалах та виховувати своїх любимих та чудових діток.

Життя складається як ніколи добре. Богдана ми більше не бачили, але чули про нього. Він познайомився з якоюсь дівчиною. І вона його забрала з собою в іншу країну. Вони здається поїхали чи то в Аргентину чи то у Бразилію точно не пам’ятаю. Він від нас дуже далеко, тому є надія, що ми більше його ніколи не побачимо. Нехай живе своїм життям і більше не сунеться в наше. Данилко не згадує про Богдана після того випадку на кухні. Данилко ходить у третій клас. Йому все подобається. Він у нас відмінник. І ще казав, що йому подобається моя робота. І також хоче бути актором. І здається, що режисер, який пропонував мені мою першу роль у серіалі дасть роль у серіалі Данилку. Принаймні мені він так сказав. Він сказав “Якщо твій син хоче бути актором, він ним буде”. Дівчатка ще у садочок ходять. А Максимко завжди біля мене. Але думаємо, що він теж скоро піде у дитячий садок. У наших рідних теж все добре. Кожен щасливий по своєму. Мої сестри вчаться у дев’ятому класі. Тетянка хоче після вступати у коледж, а Марійка вирішила вчитися у школі далі. Планує отримати золоту медаль. Я здивована, що вони стали так добре вчитися. Адже пам’ятаю, як в перших класах у них були одні двійки. Мій брат з Алінкою та Олею хочуть повернутись жити в Україну. Аліна сказала, Іспанія хороша країна, але Україна рідна, тому переїжджають у квартиру у якій жила Аліна до переїзду в Іспанію. Батьки Аліни звісно засмутились, але сказали, що це її рішення де жити. І завжди чекатимуть їх у гості. У моїх батьків як на диво все добре. Де сварки? А їх немає. І дівчатка кажуть, що вони за весь час ні разу не посварились. Це дивно, але дуже добре. Влада вийшла заміж і вона з Максимом чекають на дитину. І чекати їм залишилось чотири місяці. У них буде хлопчик. І вони зразу вибрали йому ім’я. Їх сина зватимуть Андрійко. Тітка Олександра дуже рада, що у неї буде онук. Вона з Влади пилинки здуває, аби все було добре з нею та з онуком також. Ми з Тимуром за неї дуже раді. Тимур каже, що їй вже давно пора народити дитину.

Я вірю, що наша сім’я завжди буде щаслива, що не буде більше не приємних сюрпризів. Що ми будемо жити своїм спокійним життям. Я стану кінозіркою, а Тимур відомим кардіохірургом. А наші діти виростуть хорошими, розумними та щасливими людьми.

Кінець