Читати книгу - "Система Маяк, Mary Uanni"

— Чудово! Який план на вечір? — запитала Єва, вже уявляючи собі, як вони разом проведуть час.

— Ми будемо готувати, дивитися фільми і, можливо, грати в настільні ігри. Хочеш допомогти з приготувати?

— Звичайно! Я завжди готова до смачної їжі, — усміхнулася Єва.

Вони разом стали готувати. Кухня гуртожитку наповнилася ароматами. У цей момент Єва зрозуміла, як важливо мати друзів, з якими можна ділитися приємними моментами. Софія та Маша завжди підтримували її, і зараз, коли Єва почала адаптуватися до студентського життя на другому курсі, вона відчувала, що ці стосунки стали їй особливо близькими.

Коли Маша нарешті приєдналася до них, вона принесла коробку з печивом, яку сама спекла. Вона з радістю показала, як добре вийшло, а дівчата засміялися, спробувавши його.

— Це смачно, — сказала Єва, облизуючи пальці після першого шматочка. — Ти справжня майстриня!

— Дякую, але насправді, це просто простий рецепт, — відповіла Маша скромно, з легким почуттям гордості.

— Хто б міг подумати, що ми станемо такими кулінарами в гуртожитку? — сказала Софія, сміючись. — Після цього свята нас точно запросять на кулінарні шоу.

— Або на всілякі конкурси, — додала Єва з усмішкою, радіючи дружній атмосфері.

Після приготувань дівчата всілися на диван, насолоджуючись домашніми стравами і фільмами. Вони вибрали комедію, яка змусила їх сміятися до сліз. В середині фільму Єва отримала повідомлення від Алекса.

— О, це Алекс! — вигукнула вона, коли побачила його ім’я на екрані. В серці відчувалася радість і тривога одночасно.

Софія та Маша зацікавлено глянули на неї.

— Що він пише? — запитала Софія, підсвідомо намагаючись дізнатися більше про їх стосунки.

— Він запитує, чи вже готова до зустрічі, — відповіла Єва, посміхаючись. — Я дуже рада, що він приїде.

Дівчата перезирнулися, і Софія зробила театральний жест, підкреслюючи, що це величезна подія.

— Ваша романтика розвивається, — сказала вона, сміючись.

— Не можу дочекатися, щоб побачити його! — сказала Єва, відчуваючи, як у неї з'являється ще більше хвилювання.

Коли Алекс нарешті прийшов, він виглядав чудово: в теплій куртці, з рюкзаком за спиною, і з усмішкою, яка завжди розчулювала Єву. Вона відчула, як серце її забилося швидше.

— Привіт, Єво! — сказав Алекс, коли вона відкрила двері. — Я радий тебе бачити!

— Я теж рада тебе бачити! — відповіла вона, впускаючи його всередину.

Алекс зайшов до кімнати, і дівчата привітали його з усмішками. Вони обговорили плани на вечір, і Єва відчула, що між ними відбувається щось особливе. Алекс постійно поглядав на неї, і вона відповідала йому усмішкою, відчуваючи, як з кожною хвилиною їх зв’язок зміцнюється.

Вечір минув швидко: дівчата сміялися, грали в настільні ігри і спілкувалися про різні теми. Алекс ділився історіями зі свого життя, а Єва з захопленням слухала його.

Коли вечір закінчився, і Алекс пішов, Єва залишилася наодинці з думками. Вона лежала в ліжку, намагаючись заснути, але думки про Алекса не покидали її. Вони знову зустрінуться, і вона відчувала, що в її серці з’являється щось нове.

На наступний день, прокинувшись, Єва знову відчула, як у неї на душі легкість.

З цими думками вона вирушила на заняття, відчуваючи, як з кожним кроком наближається до важливого моменту в їхньому житті. Заняття пройшли швидко, і Єва була рада зустріти своїх подруг, з якими вона вчилася. Вони обговорювали лекції, ділитися враженнями та планами на найближчі дні.

Коли настав час обіду, Єва зустрілася з Софією та Машою. Вони сідали в їдальню, де запахи їжі заповнювали простір.

— Я подумала, що могло б бути класно організувати маленьке свято для нас у гуртожитку, — запропонувала Софія, поки вони обідали.

— Це гарна ідея! Можливо, тематична вечірка або просто зустріч з приємною музикою, — додала Маша, штовхнувши ліктем Єву.

Єва кивнула, усміхаючись. Ці думки були приємними, і вона відчувала, що часом важливо просто бути разом.

Після обіду Єва повернулася до навчання, намагаючись зосередитися на лекціях. Однак її думки постійно поверталися до Алекса і того, що між ними відбувається. Вона знала, що повинна зробити крок вперед, але все ще намагалася знайти найкращий момент для цього.

Наприкінці дня, отримавши повідомлення від Алекса, Єва відчула, як її серце знову забилося швидше. Вона вирішила, що готова до розмови, яка може змінити все.

Єва відповіла на повідомлення Алекса, сподіваючись, що це буде початком чогось нового в їхніх стосунках. Вона була впевнена, що у них є особливий зв’язок, і відчувала, як її серце переповнене емоціями. Вона намагалася не думати про те, як складно буде зізнатися у своїх почуттях, але з кожним словом, яке вона писала, її впевненість зростала.

— Привіт, Алекс! Як ти? Я думала про те, що ми могли б сьогодні зустрітися, щоб трохи поспілкуватися, — написала вона, намагаючись звучати невимушено.

Відповідь не забарилася:

— Привіт, Єво! Я з радістю приїду! Де зустрінемося?

Єва вирішила, що ідеальним місцем буде затишне кафе неподалік університету, де вони могли б поговорити у спокійній атмосфері.

— Як щодо кафе "Сонячний день" о шостій? — написала вона.

— Звучить чудово! До зустрічі, — відповів Алекс.

Після занять Єва не могла дочекатися зустрічі. Вона зробила все можливе, щоб заспокоїти свої емоції, але хвилювання не відпускало її. Коли настав час зустрічі, вона вирушила до кафе, сподіваючись на те, що зможе спокійно поговорити з Алексом.

Кафе "Сонячний день" виявилося ідеальним місцем: там було затишно, а світло ламп надавали атмосфері особливу теплоту. Єва замовила чашку ароматної кави і сіла за столиком біля вікна, чекаючи Алекса.

Коли він з’явився, Єва не могла не усміхнутися. Алекс виглядав чудово в своїй стильній куртці і з легким почуттям впевненості. Він підійшов до столу, і, побачивши Єву, усміхнувся у відповідь.