Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Спадок з бонусом, Інна Земець 📚 - Українською

Читати книгу - "Спадок з бонусом, Інна Земець"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Спадок з бонусом" автора Інна Земець. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 49 50 51 ... 71
Перейти на сторінку:
Глава 17

 

Не випадково пригода з фурою на кордоні сталася, не буває стільки збігів водночас. Якщо б за кермом новачок якийсь був, ще повірив би, але якщо той, хто не перший рік на маршруті – дзуськи, такий би з доброго дива і так тупо не підставився. От тільки кому таке щастя треба? Здавалося б, про найочевидніше варто подумати, а це Браницький. От тільки хоч це і доволі логічно, а не вірю. Щось не так з тим білобрисим, але це не його «дарунок» - просто нутром відчуваю. Молодшому воно теж ні до чого, як і Марку, ясна річ.

- Поки не розумію, на чому та впевненість твоя ґрунтується, та якщо щодо Богуслава сумнівів не маєш, то інших варіантів і не бачу. Точно не Деміен, - погодилась Яра.

- Звісно. Нащо то малому? Це ніби самому собі в карман напудити.

- Як вишукано, Назар, - скривилась Яра.

- Як є, зате правда, - відмахнувся від тих слів я. - Але все то Марк хай сам з’ясовує, сама ж казала, тобі бізнес не цікавий. Його цяцька – хай і розгрібає.

- Чого це «цяцька»? – з образою в голосі промовила вона. - Блюзнірська зневага якась. Це його дітище, тобто, їх з Ігнатом - спільне.

- А ти тут до чого? Твоя присутність в офісі не обов’язкова, хіба не правий?

- В принципі – так, але краще було б…

- Краще так, щоб ти подалі була,  - зараз як почне нити про те, що Марк підтримки потребує, то мені і дах зірве, їй Богу! – Брата нема, та Марк ще живий, от хай про те своє «чадо» бізнесове сам і  думає. Хай ним опікується, а ти тут ні до чого! Це їх єдине спільне дитятко, на щастя. А то під старість надумали два веселих хлопця в батьків погратися, ще і тебе заради того в заручниці з дитиною взяти!

- Не вигадуй, - підвищила голос Яра. – І взагалі, облиш цю тему! Чого тебе так крутить, наче вурдалаку біля свяченої води?  Дурість ти собі вигадав, так би не було!

- Даремно так думаєш.

- Не даремно! Я б на цю пропозицію ніколи не погодилась.

Наївна, з таким вправним маніпулятором поруч жила, а нутро його не розгледіла.

- На щастя, вже про це не дізнаємось. Та повір мені на слово – підштовхнув би куди хоче. Був би тобі і чоловік, і дитина, і золота клітка водночас.

- Ні, бо я відмовилась і думку мою ніхто б не змінив. Як нема справжнього люблячого батька, то його ілюзія не потрібна.

- А як, взагалі без батька краще?

- Може і без нього. Все що жінці треба – кілька живчиків.

- Не шукай їх більше, тепер все що треба поруч, - ото відкрив портал в пекло – тепер не знаю, як все на жарт перевести.

- Який же ти… - так і не підібрала влучне слово Яра, помахала в повітрі руками і головою скрутно покрутила.

- Чудовий, знаю, - усміхнувся я, а вона очі під лоба закотила. – Пропозиція моя строку давності не має, генофонд в твоєму розпорядженні. І не кажи, що я тобі не подобаюсь.

- Не скажу. Але пропонуєш не вперше, так що попереджаю - візьму і погоджусь!

- А це і не жарт.

З чого б то мені такими словами розкидатись? Бачу, що вихором думки у її голівці носяться, не знаю на якій спиниться ця рулетка, сподіваюсь, я виграю.

- Передумала, - витримавши паузу зрекла Яра. - Не хочу, щоб руде по хаті носилося і іржало постійно.

Бреше, дивлюсь на неї і розумію, що все яскраво уявила, та не злякалась і не передумала, так само як і я замріялась. Нічого, від суперечки до прийняття недовго йти. А собі тим часом дав слово, що в цьому її не підведу.  Але то план на майбутнє, поки є менш приємні справи. Наближається час зустрічі з шантажистом. Яра свою частину грошей вже отримала –днями сам у Веніаміна забрав і додому привіз. Сьогодні ж їду до Марка по решту готівки. Отак вперше в новий братів офіс і потрапив. Солідний, пристойний, не те що раніше – вагончик і аромат злочинної діяльності. Марк гостинно запросив до себе, пригостив кавою, побалакали трохи. Гроші підготував і на стіл виставив, але запропонував ще дещо на додачу.

- Назар, ти може залишайся з Ярою? А я сам відвезу сумку куди скажуть.

- Ні, не варто. Краще особисто цим займусь. Не через недовіру, просто так більше шансів, що дізнаюсь щось цікаве, а не в глухому куті залишимось.

- Глухий кут – найбільш вірогідний варіант, - сумно усміхнувся Марк. – Жодних гарантій, що фото видалять.

- Жодних, але ж шанс є, а Яра не може ним не скористатися.

- Знаю, теж хочу вірити що все вийде, але...

Розумію, сам не дуже вірю. У що вірю, то це у те, що ловити момент треба, а чи буде кращий за цей – ніхто не скаже.

- Марк, все не складалося у нас з тобою поговорити, а питань чимало. Може поки хоч у експрес-форматі по кількох пробіжимось?

- Добре, питай.

Не вірив, що все гладко піде, та розповідав про все що запитував, навіть рахунки дав переглянути. Всі чи ні – не знаю, та виглядав щирим. От тільки про сина не бажав балакати, короткими фразами відбився і завернув розмову в інше русло. Хотів би знову на цю тему повернутись, та надовго засидітись нам не дали – повідомили, що в офіс з обшуком прибули.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 49 50 51 ... 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спадок з бонусом, Інна Земець», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Спадок з бонусом, Інна Земець"