Читати книгу - "Солодка цукерочка для боса , Вікторія Вецька"

Я зробив вдих і відчув, як моє серце починало повільно розм’якати, поступаючись її теплоті. Можливо, вперше за довгий час я відчув, що не потрібно чинити опір. Що, можливо, поруч з нею не доведеться будувати стіни.

Ми залишалися в тій тиші, і я раптом зрозумів: вона прийшла в моє життя не для того, щоб його зруйнувати, а щоб допомогти побачити те, чого я так довго уникав. Але я поки не готовий робити крок на зустріч. Нехай пройде трохи часу. Я повинен бути впевнений в ній на сто відсотків. Моя холодність занадто сильно врослася в мене, що один щирий вечір з обіймами, її не витіснить з мене.