Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Прикинься моїм хлопцем, Альма Лібрем 📚 - Українською

Читати книгу - "Прикинься моїм хлопцем, Альма Лібрем"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Прикинься моїм хлопцем" автора Альма Лібрем. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 54 55 56 ... 87
Перейти на сторінку:
13 (4)

На щастя, мама не вважала, що похід в гості до сусідів – це мій обов’язок, тому вона не стала наполягати на моїй присутності у тітки Марини. Зрештою, я завжди відмовлялась від таких походів, тож моя поведінка з точки зору мами навіть дивною зараз не була. Вона навіть не стала розповідати, що таким чином я ніколи не знайду собі нових друзів, бо не бажаю розширяти коло спілкування.

Не знаю, чим мені допомогти б друзі з села, де навіть молоді майже немає, більшість людей – дачники старшого віку, ну, або ті, з ким мені навіть поговорити нема про що.

В будинку теж було не надто цікаво. Я дозарядила свій мобільний телефон і, загорнувшись у плед, взялась читати книгу просто з екрану.

На вулиці жарило сонце, земля аж горіла від літньої спеки, а тут, в середині, якісь нещасні плюс двадцять та мов у могильнику. Я ніколи не розуміла, як наша дача вмудряється бути настільки холодною та непривітною, але сьогодні вона перетнула просто всі межі здорового глузду. Мене аж потрушувало.

Я спробувала заварити собі чаю, але здалась вже на етапі запалювання плити. Електричний пальник спрацьовувати не хотів, а сірники… Хоч я і знайшла їх, і навіть запалила з якоїсь двадцятої спроби один, не ризикнула піднести до конфорки.

Може, мама права, і я справді безпорадна?

Еге ж! На дачі, де нема інтернету і все старе, мов ті кістки мамонта, можна і не впоратись з господарством! Але ж вдома у мене з плитою ніколи проблем не виникало.

Чай скасовувався. Я повернулась назад до кімнати, закуталась в плед міцніше і вже майже вчиталась в текст книги, досить цікавої, якщо чесно, як раптом в вікно постукали.

Визирнувши, я спочатку побачила незнайому машину, а потім під вікнами – Свята. Він стояв, нервово переступаючи з ноги на ногу, озирався, ніби переживав, чи туди дійшов.

Не гаючи часу, я схопила телефон і вискочила на вулицю, аби там фактично повиснути на шиї у хлопця. Він міцно пригорнув мене і, тихенько розсміявшись, прошепотів:

– То от як виглядає печера дракона, в якій тебе утримують!

– Ти прийшов мене врятувати, прекрасний принце?

– Ага, – кивнув Свят. – Позичив у друга ключі від машини.

– Ти вмієш кермувати?

– Аякже! – кивнув він. – То де твої батьки? Познайомиш мене з ними?

– Мене не відпустять, – хитнула головою я. – Нізащо. Мама собі вбила в голову, що я надто маленька, аби бути самостійною, і вона буде категорично проти, щоб я поїхала.

– Тоді їдьмо так. Викраду тебе.

Пропозиція Свята змушувала кров скипати у мене в жилах. Водночас я розуміла, що така втеча може скінчитись дуже погано.

– Мама переживатиме. – промовила я неохоче. – Напевне, це трохи занадто, і…

– Ти повнолітня.

– Але все ще залежна від них.

– Не можеш же ти постійно пробути під замком! – обурився Свят. – Ти розпоряджаєшся лише своїм життям. А вони – твоїм. Отже, ти маєш повне право бунтувати. Якби я був на твоєму місці… Знаю, говорити про це легко, а зробити насправді дуже важко, проте, якщо ти не намагатимешся відвоювати свою свободу, тебе просто… Задушать. От як це відбувається. Мене лякає, що вони вчиняють так з тобою. Що це за гіперконтроль? А потім як ти житимеш?!

Слова Святослава відбивались у моєму серці і знаходили там тривожний відгук. Страшно зізнатись, але я справді думала про це, не розуміла, як будуватиму своє життя і далі, якщо не зможу вирватись з теплого маминого дому.

Проте чи не надто радикально – втікати зараз?

– Зважуйся! – прошепотів Свят. – Знаєш, я сьогодні планував поїхати до притулку для тварин в якості волонтера, обіцяв там все пофотографувати, аби зробити рекламу, ну, і заодно допомогти. Там благодійний захід. Потім вирішив тебе таки забрати. Ми можемо поїхати туди разом! А потім я привезу тебе додому і розповім твоїм батькам про те, куди тебе відвозив. Десь о дев’ятій ми будемо на місці. Телефон у тебе буде ввімкнено…

– У них зв’язку нема.

– Хай пошукають! І, зрештою, ти можеш лишити записку. Ти самостійна доросла людина, яка може собі дозволити проводити день так, як їй захочеться. А якщо твої батьки виступають навіть проти такого, то це вже, знаєш, зовсім кришка. Вони не мають права так з тобою вчиняти!

Я розуміла, що треба дослухатись до здорового глузду, відчувала, що в чомусь перегну палицю – але водночас була шалено ображена на маму за цю дачу і за все, що трапилось. То чи таким серйозним буде мій гріх, якщо я все-таки поїду?..

Напевне, ні. Я заслуговую на свободу, а цю дачу просто ненавиджу. Я можу трохи розважитись, і нічого страшного не трапиться.

Я нарешті зважилась і відступати більше не планувала. Швидко написала записку, причепила її на двері, приклеїла міцно, аби точно батьки побачили, а тоді взяла деякі речі і шурнула до Свята в машину.

Навіть якщо я потім пошкодую про цей бунт, мені просто необхідний ковток свободи!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 54 55 56 ... 87
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прикинься моїм хлопцем, Альма Лібрем», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Прикинься моїм хлопцем, Альма Лібрем"