Читати книгу - "Спадок з бонусом, Інна Земець"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Та через тебе! Летів так, наче за тобою все пекло женеться! Все, піди кілька сальто на турнику накрути, щоб відпустило, а потім приходь і побалакаємо спокійно, ясно?
- Ясніше ясного! Вже заспокоївся, пішли всередину!
Рявкнув і мене в дім потягнув. Згодна, втеча з дому і вимкнений телефон не найприємніший сюрприз для Назара, та зараз вже все добре, час вгамуватись. Усілась на диван, руки схрестила і впала в мовчанку. Поки не заспокоїться – ані слова від мене не почує! Сів у крісло навпроти, теж руки схрестив і мовчки на мене втупився. Витримали так хвилини три, мабуть, поки не зронив.
- Часу у нас вдосталь, та пропоную почати діалог. Що від того хлопця дізналася?
Непогано, вже не кричить і не гарчить. Розповіла все, що від Тимура почула, своїми здогадками поділилась, от тільки про номер телефону поки змовчала.
- Схоже, він і сам нічого до пуття не почув, дуже загальне визначення «нелегально» і «коштовно», - задумливо сказав Назар. - Наркота теж нелегальна і не дешева, може на те і натякав. Тим більше, саме наркотики нещодавно на кордоні в фурі знайшли.
- Може і так, але його підозри в купі з жіночим ім’ям мене на інші думки навели. До речі, не зустрічалось тобі…
- Ні, жодного з двох імен поки не зустрічав, але тепер зверну увагу, раптом що почую. Та якщо говорити про великі витрати, на що б вони не йшли, а через той «Семис», схоже.
Задумався Назар, щось в телефоні пошукав, на мене глянув.
- Яра, а ти випадково не знаєш, як із сином Марка зв’язатись?
- Телефону не знаю, але можу через соцмережі глянути – колись бачила у Марка профіль сина відкритий. А чим раптом він тебе зацікавив?
- Та лиш тим, що сама мені розповідала. Я запам’ятав, що він жалівся, ніби син то його найбільша фінансова прірва. Плітки плітками, та може від нащадка всі ниточки тягнуться?
Пішла по ноутбук, увімкнула і занурилась. Серед друзів Марка знайомого профілю не побачила, насилу пригадала під яким ніком його син зареєстрований і невдовзі відшукала. Схоже, той хто нам потрібен. Живе в Канаді, тож якщо прямо зараз напишу, може скоро і відповість – у нього зараз ранок.
- Що писати? – запитала у Назара. – Навряд чи просто так із незнайомкою потеревенити схоче.
- Просто представся, якщо він в курсі щодо способу життя батька, то про тебе має знати. Спитай, чи знайде для тебе кілька хвилин. І все – ніякої конкретики. Подивимось, чи зацікавиться.
Довго чекати не довелось, крапочки застрибали майже одразу. На розмову в телефонному режимі не погодився, а от у письмовому вигляді – так. Швидко з Назаром кількома словами перекинулись і не гаючи зайвого часу почала розмову. Хотіла здалеку зайти, з ввічливості, та все мої вітальні фрази одрубав однією фразою «Давай одразу до справи». Що ж, давай, Лук’ян, або як сам себе перейменував - Люк. Написала, що останнім часом навколо фірми відбуваються доволі дивні речі, тому вирішила сама для себе дещо з’ясувати. Думала, спитає яким чином мені в цьому допомогти зможе, а замість цього отримала відповідь: «Якщо у Марка виникли проблеми – співчувати не стану».
- Нічого собі, який нащадок вдячний, - хмикнув Назар, через моє плече не екран споглядаючи.
- Не те слово, - розсердилась я і затарабанила по клавіатурі.
«Проблеми і у нього і у фірми в цілому. Але не розумію, від чого така радість. Хіба твої статки від батькової фінансової стабільності не залежать?»
Відповідь прилетіла за секунди: «Ані на цент не залежать. Якщо ж через тебе у мене допомоги шукає – даремно».
«Може я щось плутаю, та все навпаки, наскільки я знаю – допомогу Марк тобі надає»
«Тоді ти нічого не знаєш»
- Слухай, а хто він такий, той Люк-Лук’ян? – запитав Назар.
- Марк казав, що його син комп’ютерний геній, а вірити чи ні – сам здогадайся, батьки до дітей занадто поблажливі, зазвичай. Та якщо він аж такий геніальний, то чого він на нього стільки грошей витрачав би?
Задумались обоє, а поки Назар мудрував щось, спитала просто і прямо: «Звідки така образа на батька?»
«Історія довга і не цікава»
«Дуже цікава»
«Тоді відповім коротко. Тебе його друг найняв собі за гроші, а мене батечко із тією ж метою безкоштовно давно сам склепав. Не бачу тут приводу для приязних стосунків. Кілька разів з все життя до мене звертався, та лиш коли йому щось потрібно було. В пошуках інформації та грошах йому відмовив, відтоді інтерес до мене повністю згас»
Переглянулись із Назаром, поки з’ясовували як далі розмову вести – Люк нас випередив.
«Щоб у вас там зараз не відбувалось – зберігай дистанцію, але якщо це вже не можливо, пошукай інформацію про клуб «Umbra». Але дуже раджу зробити це максимально тихо і непомітно – офіційні джерела тут не допоможуть»
На цьому і закінчили. Одразу полізла в пошукову систему, та Назар спинив.
- А отут давай трохи пригальмуємо. Дослухаємось поради малого – дам своїм завдання пошукати.
- Сам не чув такої назви? – запитала я.
- Ні, але «умбра» це не лиш коричневий колір, а це й «тіні» з латини. Може і не варто нам поспішати до цих тіней.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спадок з бонусом, Інна Земець», після закриття браузера.