Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » (не) ідеальний чоловік, Катерина Орєхова 📚 - Українською

Читати книгу - "(не) ідеальний чоловік, Катерина Орєхова"

425
0
16.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "(не) ідеальний чоловік" автора Катерина Орєхова. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 55 56 57 ... 126
Перейти на сторінку:
31. Катерина

В результаті на захід ми з Ромою збиралися похапцем, уникаючи дивитися один одному в очі. Велика ймовірність була, що якби в мене не задзвонив телефон, то на аукціон ми не пішли б. Або суттєво запізнилися.

Я втекла до своєї кімнати та стала швидко натягувати панчохи, намагаючись вирівняти подих. Пристрасть накривала нас із Ромою з головою, здавалося, що ми не впораємося і захлинемося в ній. Мозок відключався, хотілося просто відчувати чоловіка, який так міцно стискав мене в обіймах. Він хотів мене і здається, теж втрачав здоровий глузд.

Скориставшись кількома секундами на самоті, я старалась вирівняти дихання та заспокоїти своє серцебиття. Дихай, Катя, дихай. Ти ж ніколи так не божеволіла по чоловікові.

— Кати, ми спізнюємося, — увірвався голос Роми у мої думки, змушуючи почати рухатися. Я провела по волоссю, намагаючись вигнати непотрібні думки та почуття зі своєї голови. Цей захід був важливий для Роми.

Накинувши на плечі пальто і підхопивши сумочку та туфлі, я швидко спустилася на перший поверх. Рома чекав на мене біля сходів.

— Ти вирішила перетворитися на Попелюшку? Чому босоніж?

— Високий підбор, сходи та швидкий крок — це не найсумісніші речі, — я посміхнулася Ромі, відчуваючи, як напруга йде і мене огортає спокоєм. Але Рома не дав цьому почутті закріпиться в моїх грудях. Хитро посміхнувшись, він швидко вихопив туфлі з моєї руки та опустився на одне коліно. Хлопець торкнувся мого підйому, злегка піднімаючи ногу. А я відчула як сильно тріпотіло моє серце. Стояти одразу стало важко, тому я стиснула поручень сходів, від яких ми так і не відійшли. Стиснула руки сильніше, не зважаючи на біль.

Рома повільно, ніби знущаючись, одягнув на мене туфельку, продовжуючи погладжувати пальцями кісточку. Він акуратно поставив взуту ногу на підлогу і торкнувся іншої. Я не змогла стримати чи то схлип, чи то зітхання. Занадто багато емоцій та почуттів, я розчинялася у відчуттях.

Зрозуміла, що заплющила очі, тільки відчувши подих Роми на своїх губах. Коли мені вдалося вловити його погляд і я зрозуміла, що він теж важко дихає. Руки Роми знову були в кишенях штанів, він стискав їх у кулаки.

— Ще кілька секунд і ми точно нікуди не підемо, — зітхнув Рома, все ще не роблячи жодних спроб відійти від мене.

— Ходімо, — я видихнула, проганяючи мурашки, які знову розбіглися по моєму тілу. Зробила крок назад, переплітаючи наші з Ромою руки.

***

Дорогу до готелю, де мав проходити аукціон, я пам'ятаю погано. Рома, як мені здавалося, несвідомо стискав мою руку. Його явно щось хвилювало і це були не ті зворушливі емоції, що ми відчували вдома.

Я його розглядала. Мені хотілося зрозуміти, що його непокоїть і якось допомогти йому. Але він замкнувся в собі. Зосереджено дивився на дорогу, легко керуючи машиною однією рукою.

Щойно зайшовши в багато прикрашений зал, я глибоко вдихнула і стиснула Ромину руку сильніше. Чесно кажучи, не чекала на такий розмах. Офіціанти з краватками-метеликами безшумно переміщалися з тацями по всьому залу. Весь зал був оздоблений живими квітами, наповнюючи його приємним ароматом. Позолочені стільці стояли навпроти сцени, а вздовж стін були виставлені картини, які, очевидно, будуть продаватися на аукціоні.

Люди, які ліниво ходили по залі, тримали в руках келихи з шампанським. Вони несли себе як королі цього світу — пані були в дизайнерських туалетах і обов'язково з дорогоцінним камінням на шиї або у вухах, а чоловіки хизувалися дорогими годинниками на зап'ястях. Здається, я зрозуміла, що відчувала Попелюшка на балу.

— Не хвилюйся, — прошепотів Рома, трохи схиляючись до мого вуха. — Вони не кусаються, принаймні поки що.

Я трохи посміхнулася і стиснула Ромину руку сильніше.

— Тільки не залишай мене саму, — попросила я, проходячи глибше до зали.

— Ромо, — почулося за нашими спинами, змушуючи нас обернутися. До нас поспішав чоловік років п'ятдесяти. Точніше, спочатку біг його випираючий живіт, а потім уже сам чоловік. Він був невисокого зросту, тому ситуація здавалася ще комічнішою — така собі кулька, що перекочується, на ніжках. - А все думаю, ти це чи не ти!

Він підбіг до нас і обійняв Рому, який максимально здивувався. А я докладала максимум зусиль, щоби не засміятися. Високого Рому міцно, навіть якось по-батьківському, обіймав чоловік, що ледве дістав йому до плеча.

— Коли ми бачилися востаннє? Напевно, років із десять тому! Ось уже не думав, що зустріну тебе на такому помпезному заході, ти ж їх ніколи не любив!

Ніколи не любив? Що це означає?

Я чомусь думала, що Роме такі заходи в новинку, так само як і мені. А виявляється все по-іншому. Несподівано прийшло розуміння, що я нічого не знаю про Рома.

— Здрастуйте, Іване Сергійовичу! Як ваші справи? — Рома посміхнувся чоловікові, як тільки той його відпустив. — Познайомтеся, це моя дівчина — Катерина. Катюш, це добрий друг моїх батьків — Іван Сергійович Заболотний, відомий у нашому місті банкір.

— Що ж ти одразу видаєш всі таємниці? — жартома обурився чоловік, хапаючи мене за руку і підносячи її до своїх губ. - Дуже приємно, юна леді, у Роми завжди був відмінний смак і зараз я в черговий раз у цьому переконуюсь.

— Доброго вечора, — я все ще намагалася переварити нову інформацію, як Іван Сергійович приголомшив мене ще раз.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 55 56 57 ... 126
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «(не) ідеальний чоловік, Катерина Орєхова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "(не) ідеальний чоловік, Катерина Орєхова"