Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Наречена для боса, Астра Вєєр 📚 - Українською

Читати книгу - "Наречена для боса, Астра Вєєр"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наречена для боса" автора Астра Вєєр. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 56 57 58 ... 79
Перейти на сторінку:
Розділ 42

Максим

Переговори закінчуються успішно. Ми отримуємо ліцензію на розміщення розважальних центрів у новій мережі готелів. Нам подають келихи і приносять тацю з фуршетом для символічного святкування угоди.

- Ти вже бачив, що дід начудив? - тихо запитує Назар, коли власник готелів відходить до своїх представників і нас не чує.

- Що він міг ще викинути?

Дід на переговорах був присутній. Начебто, нічого такого не зробив.

- Та не тут і не зараз. Вчорашнє інтерв'ю?

- Ні, я вчора... - згадую, що не до діда мені було. - Кажи скоріше? Досить тягнути.

- Там програма була на тему розвитку компанії. Всяка нісенітниця з купою реклами. Ну і ведуча запитала про приймачів бізнесу, типу про нас.

- І що? Назвав нас, як завжди, недоумками?

З діда станеться. Ганьбив так і не раз.

- Зараз ми в компанії, настільки не буде шкодити, - гмикає Назар у свій келих. - Він сказав, що онуки його спадкоємці. І що для нього важливо, щоб ми стали розсудливими, одружилися. Таким спадкоємцям він зможе довіряти.

- Отетеріти, - видихаю я.

- Не тобі, а мені. Старшого онука хвалив. Сказав, що ти його порадував. Твоя афера спрацювала, брате.

Назар штовхає мене в плече, мовляв, молодець, відмінно спрацював мій обман.

- Вже не зовсім афера…

- Це у якому сенсі? Знову проблеми? - брат не розуміє до чого я, лаючись під ніс.

- Якщо назвати проблемою, що я запав на свою фіктивну наречену, то так.

- Серйозно? - придивляється до мене. - Ні, ти жартуєш. Або все ж таки, справді?

- Поки рано щось говорити. Але ми ніби як почали стосунки без…

На останньому слові нас перериває один з представників власника готелів. Необхідний підпис додаткових документів. Назар кидає на мене косі погляди, і бачу, як він тисне в собі сміх. Обстановка не та, щоб голосно сміятися. Будь ми не в залі повному ділового народу, от би хтось реготав над змінами у моєму ідеально продуманому плані.

Повертаюся до себе в приймальню.

Те відчуття, що я не з Діаною, а з Тимом почав зустрічатися.

- Вам дзвонили з п'ятого і дванадцятого центру. На підпис принесли документи. Скажіть, коли можна занести? А каву готувати? Щось замовити з доставки?

- Тиме, пригальмуй, - від його базікання закладає у вухах. - Діано, з тобою що?

Я увійшов, вона навіть голову не повернула. Перед тим, як пішов, сама ж мене обіймала.

- Нічого, я працюю.

І пальцями спритно по клавіатурі стукає.

Заглядаю в її монітор комп'ютера. Він взагалі не світиться.

Та-а-ак... зрозуміло, що аж ні чорта незрозуміло.

- Діано, твоє завдання зараз зайти у мій кабінет, - відправляю свою непередбачувану помічницю до себе.

За нею зачиняються двері, і тоді вже Тиму доручаю зробити необхідне замовлення.

Входжу до себе і вимагаю пояснити, що сталося під час моїх переговорів.

- Дві години тому ти не дивилася ображено, - вказую пальцем на сумні очі кольору сапфіра.

- Я і зараз не це... Нормально все, босе.

- Діано! - гарчати доводиться. - Ти граєш зараз.

- Як ти помітив? - тепер її погляд насторожений.

Вона такою маленькою здається і беззахисною, що хочеться згорнути шию тому, хто образив.

- Нагадую, на всякий випадок. Ми з тобою в парі грали весь час. Вже я-то знаю всі твої прийомчики прикидатися. Зараз переграєш, слабенько стараєшся.

Спеціально її виводжу. Інакше засяде в своїй шкаралупі, що й не витрусиш.

- Ах, це я переграю? Ну, чи знаєш, - від колишньої холодності немає і сліду, тут же кігтики випускає. - Сам ти граєш і даєш мені надію! Зрозуміло?

- Ні.

Спокійно хитаю головою, чим ще сильніше її злю.

- Говорив про те, що спробуємо, по-справжньому, а сам... сам зі своєю Кариною спілкуєшся або ще й зустрічаєшся.

Отакої! Це вже серйозні звинувачення пішли.

- У телефон мій дивилась?!

- Ні, ні, я і не думала, - під моїм обуреним поглядом, дівчина виправдовуватися починає: - Прибирала з твого столу, а в цей час дзвонила вона. Не буду ж я витирати стіл з закритими очима.

Тільки з Діаною у мене таке можливо. Хоч фіктивно, хоч по-справжньому, грім у будь-який момент нагряне. Але по-іншому і я не можу. З нею не можу. Діана чіпає мене, хвилює своєю безпосередністю.

І з нею я гублюся іноді, як хлопчисько. Зовсім здурів вже з-за гарненької дівчини.

Просто підходжу до неї і згрібаю, міцніше притискаючи до себе. Вона дихає мені у груди, сопе і про щось бурмоче. Тільки мені добре її відчувати поруч.

- З якими ти очима витираєш стіл, вирішуй сама. Але довіряти мені ти повинна з відкритими. Я розлучився з Карою, вона у минулому. Більше про неї чути не хочу.

Ну я не майстер сюсюкатися з жінками. Мені простіше сказати прямо і як є.

- Сама подумай, навіщо б я пропонував тобі, моїй і так нареченій, зустрічатися?

- Максиме, пробач, - її голос пом'якшується, і піднімає до мене обличчя з сяючою посмішкою. - Надумала всього. Вона вся така з себе, а я ж ні.

- Боронь Боже, тобі стати схожою. Для мене ти така одна, Діано. Сама неприступна і в той же час близька.

Щодо Карини, згоден, стежить за собою. Не вилазить з салонів, за модою одягається. Але так вона звикла, будучи в минулому професійною ескортницею.

Діана інша. У ній змішалося бунтарство дикунки зі зворушливою ніжністю дівчинки. Мені б більше на неї розлютитися за напади з моїм телефоном. Але ось, вже таю, варто було Діані тільки посміхнутися. І я можу відрізнити, що зараз вона не грає.

- Гаразд, давай забудемо, що я бачила. Мені потрібно навчитися вірити, можливо, для мене це непросто.

Не те я б хотів почути, але краще щирість, ніж брехня.

Каламутну історію з її колишнім мені вдалося дізнатися. Здогадуюся, що в ньому і є такий привід.

- Обіцяю бути з тобою чесним хлопцем, босом і фіктивним нареченим.

До клятви докотився. Кажу ж, здурів.

- Ого, скільки вас! - сміється Діана.

- І ми всі хочемо поцілунку!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 56 57 58 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречена для боса, Астра Вєєр», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наречена для боса, Астра Вєєр"