Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Витязь у ведмежій шкурі - 3, Кулик Степан 📚 - Українською

Читати книгу - "Витязь у ведмежій шкурі - 3, Кулик Степан"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Витязь у ведмежій шкурі - 3" автора Кулик Степан. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 58 59 60 ... 92
Перейти на сторінку:

— І серед них Конрад фон Рітц?

Борн із Берліна відповів не замислюючись.

— Безперечно! Якщо і є хто благочестивіший за фогта Розіттен, то я про таке не чув. Хіба тільки Його Святість папа Римський і Гросмейстер.

Погано. Невже я й справді схибив зі звинуваченням?

— А якщо я скажу, що Конрад майже півроку силоміць утримує в замку чужу наречену, взяту розбоєм прямо з-під вінця? І не одну, а разом із подружками. А нареченому благочестивий лицар наказав язик відрізати, щоб справедливості не шукав...

— Поки на власні очі тую дівчину не побачу, нізащо не повірю! — твердо відповів бранденбуржець. Не замислившись ні на мить.

Говорячи це, він різко висмикнув із держака смолоскип і зробив кілька швидких кроків у мій бік. Справді швидких, я й відсахнутися не встиг. Розслабився. А якби лицар не смолоскип у руці тримав, а меч?

— Таке звинувачення, лицар Позбавлений спадщини, не можна проголошувати, ховаючись у тіні! Я хочу, щоб ти повторив усе, дивлячись у вічі!

«Припливли! Зараз він побачить мене у всій красі, і про переговори можна забути. Доведеться знову хапатися за зброю! Втім, хіба не для цього ми прийшли сюди? Десятком ворогів більше, десятком менше...»

Але лицар поводився дуже дивно. І дивився на мене скоріше з цікавістю, ніж з подивом.

— Ти справді дуже молодий. Як і розповідали ті, хто бував у бою поряд. І я продовжую слухати тебе Desdichado, тому що з повагою ставлюся до слів тих славних лицарів. Але, попереджаю, збрешеш — битимешся зі мною.

«Не зрозумів? У них у Бургундії… тьху, Бранденбурзі, що гірські велетні буденна справа?»

— А нехай фон Рітц тобі й відповідає, Борн із Берліна. Думаю, лікар Алі вже привів фогта до тями. Ходімо. Хочеш дізнатися правду, сам про все і розпитаєш.

— То ти його не вбив? — тепер лицар здивувався по-справжньому.

— Ні... — я відповів небагатослівно, все ще роздумуючи над тим, чому Борн такий байдужий до моєї зовнішності. — Але щоб у нас була повна довіра, спершу випусти Лиса. Даю слово, що чим би все не закінчилося — вас ніхто не чіпатиме… Якщо самі не почнете.

— Звичайно…

Лицар повернувся до вежі і махнув смолоскипом.

— Зігфріде! Відпускай капітана. І якщо хочеш, приєднуйся до нас. Фон Рітц живий, і ми йдемо до нього.

— Добре, йдіть. А я почекаю світанку… — другий лицар був не такий відважний чи безрозсудний, як Борн. — Вночі багато виглядає інакше, ніж удень.

Водночас двері в вежу знову відчинилися і випустили назовні Фрідріха Рудого. Лис підійшов до нас і зупинився в парі кроків, здивовано схиливши голову до плеча.

— Ваша милість… Степане… Е-е-е, пане Айзенштайн. Іржавий спис мені в… Ти знову змінився?! От дива! Якби не шкура ведмедя, то й не впізнав би одразу! — глянув на бранденбурзького лицаря і обірвав себе. — Не до спіху. Пізніше поговоримо. Я усе вірно зрозумів: ти переміг фон Рітца і замок наш?

1 ... 58 59 60 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Витязь у ведмежій шкурі - 3, Кулик Степан», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Витязь у ведмежій шкурі - 3, Кулик Степан"