Книги Українською Мовою » 💛 Любовна фантастика » Крізь пекло, Валерія Дражинська 📚 - Українською

Читати книгу - "Крізь пекло, Валерія Дражинська"

449
0
06.11.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Крізь пекло" автора Валерія Дражинська. Жанр книги: 💛 Любовна фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 5 6 7 ... 79
Перейти на сторінку:

- Добрий… вечір! - посмішка, сподіваюся, вийшла найневиннішою.

- Так… напевно! - але вона не поспішала посміхатися у відповідь.

- Можна увійти?

- А ви хто?

- Ми з вами бачилися близько години тому в кафе Альєрі. Ви були з молодим чоловіком - Владом.

- Так, була. Але вас там не бачила.

Ого, ну й справи! Прямо містика чи у неї напад амнезії! Але якщо хоче, нехай придурюється.

- Може, я все-таки зайду та в спокійній обстановці поясню, що я від вас хочу?

Думала вона довго, але, зрештою, цікавість перемогла та пропустила мене до квартири.

- Чай, кава? - а вона гостинна!

- Ні, дякую.

- Я вас слухаю!

- Мабуть, я все ж вип'ю чаю.

З чого починати я не знала. Думала - на місці зорієнтуюся. Не вийшло. Але не пропонувати ж їй відразу гроші.

Квартира була невелика, але затишна, зі старими меблями. Найімовірніше, знімала.

- Ви знімаєте квартиру? - запитала я, коли вона повернулася.

- Так.

- Дуже затишна.

- Дякую! Але, можливо, ви вже почнете, бо час пізній.

- Мене звати Єлизавета. А Вас, вибачте, як?

- Марина.

- Дуже приємно, Марино, - я намагалася бути люб'язною. - Я хочу, щоб ви мені розповіли все, що знаєте про Влада. А найголовніше - номер телефону і де він живе.

- Навіщо? - округлила вона очі.

Замість відповіді я виклала на стіл кілька купюр популярного сьогодні номіналу.

- Це підійде замість відповіді?

До неї дійшло, навіщо мені це потрібно - було видно по обличчю. І вона засумнівалася, я її розумію, з одного боку, не хотілося втрачати такого чоловіка, але з іншого, навряд чи вона його цікавить, раз навіть відмовився до неї піднятися. А про наш поцілунок на її очах я взагалі мовчу.

Щоб прискорити її коливання в правильний бік, я виклала ще кілька купюр. Вона здалася.

- Так, ну його! Може тобі пощастить. Хоча сумніваюся - він ще той... - вона усміхнулася, не закінчивши речення.

- Подивимося!

- Ми разом працюємо. У поліції. Він майор забійного відділу, я працюю у відділі кадрів.

Зізнатися, такого я не очікувала. Поліція?!

- Як його прізвище?

- Одинцов. Владислав Вікторович Одинцов.

- Він одружений? - вирішила уточнити я.

- Ні.

- Живе з кимось?

- Начебто ні.

- Адресу ти його знаєш, якщо працюєш у відділі кадрів.

- Так. Я запишу. Він сам не місцевий, переїхав із якогось маленького міста десь два роки тому, там працював слідчим. Тут винаймає квартиру, - вона записала адресу та простягнула мені.

- Дякую!

- Вдачі! Вона тобі знадобиться, - на прощання побажала мені Марина.

1 ... 5 6 7 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Крізь пекло, Валерія Дражинська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Крізь пекло, Валерія Дражинська"