Читати книгу - "трактат Син Божий – з вічності до Христа , Oleg Poroshok"

«А кожному дається виявлення Духа на спільну користь…»

(1 Кор. 12:7)

З моменту зішестя Святого Духа на апостолів у день П’ятидесятниці, Дух Божий почав діяти в людях видимо та явно. І це не була містика чи театральність — це була жива Божа сила, дана людям для служіння, єдності та зростання Церкви.

Дар — це не привілей, а обов'язок

> «А ви — тіло Христове, а нарізно — члени»

(1 Кор. 12:27)

                                                         Святий Дух дарує:

слово мудрості,

слово знання,

віру,

зцілення,

пророкування,

розпізнавання духів,

мови (говоріння іншими мовами),

тлумачення мов.

Кожен дар — не для самовихваляння, а для служіння іншим. Бо хто має дар, той є слугою, а не паном. Дар — це відповідальність перед Богом і людьми.

Життя в Дусі — це шлях любові

> «Коли я маю дар пророцтва… але любові не маю — я ніщо»

(1 Кор. 13:2)

Навіть найбільші дари втрачають силу, якщо в людині нема любові. Дух Святий діє тільки там, де є смирення, покора, чистота серця і любов. Любов — це не емоція, а вибір і дія.

Святий Дух — не для видовищ, а для перетворення серця

Дар не завжди — це щось видиме. Найбільші дари — це:

силу терпіти,

вміння прощати,

здатність мовчати,

чути Бога і коритися Йому.

Саме тому Ісус казав: «Коли ж прийде Утішитель… Він наставить вас на всяку правду» (Ів. 16:13). Він — не актор, а Вчитель, не маг, а Святий Бог, Який формує в нас Христовий характер.

                               Приклад Ісуса — взірець життя в Дусі

Ісус Христос, хоч і був Богом, жив як Людина, наповнена Духом Святим. Він не користувався Своєю божественною природою для особистої користі. Він постив, молився, слухав Батька, діяв з любові і послуху, а не з гордині чи бажання слави.

Саме тому Його життя стало досконалим прикладом для кожного, хто прагне ходити в Дусі.