Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Пані Язикатої Хати 2, Ялинка Ясь 📚 - Українською

Читати книгу - "Пані Язикатої Хати 2, Ялинка Ясь"

845
0
05.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пані Язикатої Хати 2" автора Ялинка Ясь. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 59 60 61 ... 76
Перейти на сторінку:

-Бо силушка, тю-тю?

-«Так, а ще, ти не готова. Пізніше»

-Ну, це точно, я не готова. Розмножуватися, так і поготів, - хмикнула Стьопка, - і що ти пропонуєш? Пересидіти тут поки... критичні дні не закінчяться?

-«Так! Я носитиму їжу!»

-Дякую тобі, ти дуже дбайливий, але крім їжі мені ще багато чого треба.

-«Я дістану. Що потрібно?»

-Багато чого, прокладки, наприклад! Змінний одяг, душ, туалет! - почала пояснювати Свирянка, намагаючись не образити свого милого викрадача. «Треба ж, він такий дбайливий…»

-«Я знайду!» - відповів той уперто.

-Міш, ти не хвилюйся за мене, все добре буде. У моєму світі люди не кидаються на жінок через місячні. Це тільки Гор із бзиком. І те, я так зрозуміла через тебе.

-«Ні!»

-Ні? Він не через звірині інстинкти на мене накинувся?

Мишко відвів погляд і неохоче відповів:

-«Мені подобається, як ти пахнеш, я хочу бути з тобою, але ти не хочеш, не готова»

-Не розумію, що ти хочеш сказати?

 

-«Він не володіє собою. Я володію»

-Хм, але він каже, що це...

-«Я знаю, що він каже. Що у всьому винен я»

-А насправді?

-«Насправді він розпещений хлопчик, який вважає, що йому все можна і всі світи для нього одного!»

-Нічого собі... Ви посварилися? – здивувалась Степанія.

-«Я просто пішов»

-Як пішов? У сенсі, кинув його?

-«Так!»

-А так можна? Хіба ви не одне ціле?

-«Вже ні. Нехай живе один»

-Ви через мене посварилися?

-«Це не сварка,  це – кінець»

-Блі-і-і-і-н! Я тепер винною себе почуваю... - засмутилася жінка, - як же ви тепер один без одного?

-«Нічого. Поболить і пройде»

-Я думала вас поділити неможливо, а виявляється це не важко?

-«Це - важко. Але складніше бути з ним і надалі»

-Який жах! Я й не здогадувалась, що у вас… розбіжності. Швидше, що…

-«Що він страждає через те, що Берлак? Ха! Хай тепер спробує сам!»

-Але, Міш, може не гарячкуй, га? Ви стільки років були разом, навіщо зараз рубати з плеча?

 

-«Мені раніше було все одно, що він каже. Я терпів безліч нових самок, хоч вони були мені  неприємні! Але з тобою він веде себе не правильно, я не дозволю!»

-Хіба, це не через твою... гарячу кров він став бабієм? - Стьопка навіть рота розкрила від здивування, - ах він, козел! "Пробач Стєша, мені соромно, але за ведмедя поручитися не можу!" - процитувала вона лісника.

-«Мене не тягне до людських самок!» - обурено відповів ведмідь.

-Але... Я в шоці, що сказати! - вона заплющила очі, намагаючись розкласти по поличках отриману інформацію, - Про те, що я твоя обрана, теж обман?

-«Ні. Це правда. Мене вперше потягло до жінки, раніше такого не було»

-Чому?

-«Не знаю. Просто ти – моя істинна»

-Але, як? Ти мій… восьмий наречений? - вона навіть хихикнула від безглуздості такої думки.

-«Я не розумію, що відбувається довкола. Просто відчуваю, що ти моя, а я твій!»

-Чим далі, тим веселіше, - сказала жінка, - давай, сядемо? Ти здоровенний, важко стояти.

 

Вони сіли на імпровізоване ліжко одне до одного і знову зчепили лапо-руки. Стьопка мала стільки запитань, що не знала з якого почати.

-Ми ж... з різних видів. Як ми можемо бути парою? - почала з самого лякаючого.

-«Ми можемо…» - відповів він і прибрав очі, наче збентежився.

-А-але... коли ти був з Гором, у мене хоч уявлення було, як... ну...

-«Не думай про це зараз. Час покаже. Якось буде. Ми не дарма пара, це божий промисел!»

-Ой, не знаю. Все надто складно. Вибач за прямоту, мені і колишніх наречених вище даху, - Стьопка засумувала, - а Гор знає, де ти?

-«Ні!»

-Він казав, що завжди знає де ти.

-«Він так думає, що знає. Я дозволяв йому помилятися»

-А сам жив своїм життям?

-«Коли було нестерпно...»

 

-Невже, він такий поганий?

-«Не поганий. Просто для мене не підходить»

-Розкажи про себе. Як ти потрапив до Гора, - попросила вона, - бо я зовсім нічого не розумію про ваші взаємини.

-«Я думав, знайду згоду з його духом. Знову не знайшов»

1 ... 59 60 61 ... 76
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пані Язикатої Хати 2, Ялинка Ясь», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пані Язикатої Хати 2, Ялинка Ясь"