Читати книгу - "Кохати зірку, Лана Деніз"

   Селін сиділа в кабінеті лікаря і дивилася, як він робить запис в її медичній картці.

-Зі мною все добре, лікарю?- схвильованим голосом запитала вона, поправивши сукню.

-Так, з вами все добре,- посміхнувся літній сивочолий чоловік в білому халаті, що сидів за столом.- Ви вагітна…

-Справді?- радісно підхопилася з стільця Селін.- Лікарю, це правда?

-Так, пані, це правда. Нарешті ваша мрія збулася – незабаром ви станете мамою! Вітаю вас!

-Дякую вам! Дуже дякую!-промовила Селін і, схопивши сумочку, вискочила із кабінету, сяючи від щастя.

   Спочатку вона хотіла  зателефонувати Леонардо і відразу повідомити  радісну новину, але потім  вирішила зробити йому сюрприз і розповісти про це ввечері, коли він повернеться додому.

   Вийшовши за ворота лікарні, вона мало не зіштовхнулася зі старою циганкою, яка повільно йшла тротуаром.

-Ой, вибачте, будь ласка,-  Селін винувато поглянула на жінку,- я ненароком вас зачепила.

   Циганка уважно поглянула на неї і тихо промовила:

-Бачу, що ти успішна і талановита, а ще  заміжня, маєш чоловіка, великий будинок і достаток, але під дахом твого дому не живе щастя, бо ти кохаєш іншого…Бачу, що незабаром тебе чекають погані новини, велика втрата і розчарування, а потім буде далека дорога…Ще тебе чекають великі зміни в особистому житті, але пізніше, коли загояться твої душевні рани…

   Від почутого Селін здригнулася. Схопивши ворожку за руку, вона поклала їй в долоню сто євро і схвильовано промовила:

-Кажіть все, що бачите…

-Я більше нічого не можу тобі сказати…Незабаром ти сама про все дізнаєшся і побачиш,- відповіла жінка і поклала купюру в долоню розгубленої дівчини.- і  гроші мені не потрібні.

   Селін поспішила якнайшвидше покинути це місце і сівши в авто, поїхала додому. Дорогою вона заскочила в супермаркет і зробила покупки, вона хотіла влаштувати чоловікові романтичну вечерю, під час якої хотіла повідомити  йому радісну новину про вагітність.

   Приготувавши романтичну вечерю, вона поставила на стіл у їдальні красиві столові прибори, а біля тарілки Леонардо поклала фото, яке вручив їй лікар, який робив УЗД. Це було перше фото їхнього малюка…

   Одягнувши вишукану чорну сукню і підібравши волосся, Селін, сяючи від щастя, зручно вмостилася в вітальні на дивані, чекаючи на Леонардо.

   Взявши в руки телефон, вона хотіла зателефонувати йому, але потім вирішила, що  сюрприз повинен бути сюрпризом.

   Щоб трішки заспокоїтися, вона зайшла в інстаграм і відчула, як її серце шалено закалатало. Композитор, який написав музику до серіалу «Поза хмарами» виклав на своїй сторінці відео, на якому знаменитий симфонічний оркестр грав мелодію, яка стала візитною карткою серіалу і написав, що йому було приємно працювати з ними, підписавши свій пост «Ви були чудовою командою».

   І це відео почали поширювати на своїх сторінках Емілія та актори, які працювали в проекті. Арман теж поширив його з тим самим підписом. Серце Селін закалатало ще дужче. Востаннє вони бачились з Арманом на благодійному марафоні два роки тому, але вона постійно слідкувала за його  сторінками в соцмережах, і знала всі подробиці його творчого та особистого життя. Знала і те, що вони з Ніколь чекають на другу дитину, яка повинна незабаром народитися.

   Селін теж поширила пост композитора на своїй сторінці, адже вона теж була частиною команди і продовжувала чекати чоловіка.

   Леонардо примчав додому через півгодини. Він був дуже розлючений, таким сердитим його Селін ще не бачила ніколи за роки їхнього подружнього життя.

   Відчинивши двері, він з порогу почав кричати на Селін за те, що вона поширила той допис і звинувачувати її в тому, що вона досі кохає Армана.

-Леонардо, ти параноїк! Я тобі вже говорила про це!- обурено вигукнула вона.- Я не зробила нічого поганого, просто поширила допис, який поширювали всі, хто працював разом з нами в серіалі.

-Те, що я параноїк, не означає, що ти не крутиш за моєю спиною з цим типом!- вигукнув  Леонардо,  підскочивши до неї і стиснувши кулаки.- Тебе треба провчити раз і назавжди, щоб не думала про іншого! Я вже говорив, що краще вб’ю нас обох, ніж віддам тебе йому!

-Ти псих, тобі потрібно лікуватися!- Селін відсахнулася від нього і  вискочила із кімнати і побігла до дерев’яних лакованих  сходів, які вели на другий поверх. Вона піднялася вже майже наполовину,  але  Леонардо наздогнав її, схопив  за руку і з силою потягнув до себе.

   Селін, не втримавшись,  впала і покотилася вниз, боляче вдарившись животом декілька разів об сходинки.

   Леонардо злякано підбіг до неї і намагався її підвести.

-Кохана, пробач! Вибач мене, будь ласка, я не хотів зробити тобі боляче! Я просто втрачаю над собою контроль через ревнощі,- розгублено шепотів він,  піднімаючи її з підлоги.

-Не торкайся до мене,- схлипнула Селін і раптом скрикнула від болю, схопившись за живіт.

-Що таке? Тобі боляче? Дуже боляче?- Леонардо злякано дивився на неї.

-Ні…Тільки не це,- з жахом прошепотіла Селін,- тільки не це!

-Що сталося?

-Дитина…- прошепотіла Селін, втрачаючи свідомість від болю.

-Яка дитина?

-Наша дитина…Врятуй її…Благаю…

    Леонардо злякано декілька хвилин  дивився на непритомну дружину, а потім викликав «швидку  допомогу» і побіг в їдальню по воду, щоб привести Селін до тями. Поглянувши на святковий стіл, він побачив фото з УЗД і все зрозумів…