Читати книгу - "Суспільно-політичні твори"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
22. Наука і навчання суть вільні для кожного. Усяке втручання або пе-редбіжні заходи заборонені.
Громадське навчання, яке дається на кошт суспільний, мусить бути упра-вильнене на підставі закону.
23. Печатне слово є свобідне. Цензура ніколи не може бути заведена. Ніхто не може вимагати від письменників, видавців або печатників якихось грошових забезпечень.
Коли письменник є відомий і живе на Вкраїні — видавець, печатник або розповсюджувач не можуть бути переслідувані.
24. Українці мають право збиратись тихо і без оружжя усюди без попереднього повідомлення або згоди якоїсь власті.
25. Українці мають право зав’язувати усякі спілки та згромадження. Це право не може підлягати ніяким передбіжним заходам.
26. Кожен має право звертатися до власті з петиціями, підписаними одним або багатьма.
27. Тайна листування є недоторкана. Закон установляє, котрі урядники відповідають за знівечення тайни листів, доручених пошті.
28. Офіціальна мова є українська, але всі мови, вживані на Україні, суть вільні.
29. Не потрібен ніякий попередній дозвіл, щоб пізвати до суду якогось урядовця за вчинки його урядування за виключенням того, що є установлене для міністрів.
ВЛАСТІ
30. Уся власть належить народові українському. Основний закон установляє, як нею користуватись.
31. Власть законодатна належиться Раді представників і Сенатові.
32. Законодатний призвід (ініціатива) належиться кожній з двох гілляк законодатних, а також кожній групі громадян не менш як з 25 тисяч людей.
33. Товкмачення законів належиться тільки законодатній власті.
34. Президентові Всеукраїнської Спілки належиться власть виконавча, як се основним законом є установлено.
35. Судова власть належиться судам і суддям. Усякі присуди робляться в імені республіки Всеукраїнської Спілки.
36. Справи, що доторкаються виключно окремих громад або земель, упра-вильня своїми громадськими або земськими радами на підставах, визначених сим «законом основним».
37. Члени обох законодатних хат представляють увесь народ український, а не тільки ту громаду або землю, яка їх обрала.
38. Засідання законодатних хат суть публічні. Замкнення дверей для якогось засідання може відбутись тільки на жадання більш як половини зібраних.
39. Кожна хата перевіряє сама уповажнення своїх членів і розв’язує всякі непорозуміння щодо цього.
40. Не можна бути заразом членом обох хат.
41. Член одної з двох хат, покликаний президентом на платний уряд, коли згодиться на прийняття цього, перестає вже бути представником і може знов узяти свої обов’язки тільки через нове обрання.
42. Кожна хата обирає собі на кожну сесію свого предсідателя, заступників предсідателя і утворює свою канцелярію.
43. Постанови хат важні, коли вони ухвалені більшістю голосів. При поділі голосів нарівно пропозиція вважається відкиненою. Ніяка з двох хат не може почати засідання, поки не збереться більшості її членів.
44. Голосування відбувається голосно, сидячи або встаючи. Коли голо-сується на закони, кожен член відповідає голосно по викликанні свого імені. Вибори предсідателя, заступників і секретарів, як і предложення кандидатів, відбуваються потайним голосуванням.
45. Кожна хата має право анкети.
46. Проект закону не може бути прийнятий інакше, як тільки через голосування кожного артикулу зокрема.
47. Хати мають право ділити або злучати окремі артикули чи поправки.
48. Заборонено особисто приставляти хатам свої петиції.
Кожна хата має право відіслати міністрам ті петиції, які їй надіслані. Міністри мусять щоразу давати свої заключения на зміст петицій, коли сього забажає хата.
49. Ніхто з членів обох хат не може бути пізваний або переслідуваний з нагоди своїх думок, висловлених ним, або голосувань, даних ним при виповнюванні своїх обов’язків.
50. Ніхто з членів хат не може бути ані затриманий, ані переслідуваний за злочин інакше, як за згодою і дозволом тієї хати, до якої він належить, виключаючи нагоду на гарячім учинку.
Затримання або переслідування члена однієї з хат заборонено на ввесь час його уповажнення.
Кожна хата сама встановляє спосіб, яким вона виконує свої права й обо-в’ язки.
51. Уповажнені до Ради представників вибираються на оцих підставах:
Право вибирати належиться кожному громадянинові чи громадянці, які мають 25 років сповна і живуть у тій самій громаді не менше року.
52. Право бути вибраним належиться кожному українцеві, що вміє говорити, читати й писати по-українськи, має 25 років і ще не дійшов 70 років.
53. Вибори до обох хат відбуваються прямо і безпосередньо.
54. Голосування потайне, рівне й обов’язкове для кожного відбувається в своїй громаді за виключеннями, загальним виборчим законом передбаченими.
55. Виборчий закон установляє згідно з кількістю людності число представників. Це число не може вивершати пропозиції одного представника на 25000 людей до Ради представників і половини того числа до Сенату. Цей закон установляє, взагалі, умови, основний порядок виборчий.
56. Члени Ради представників обираються на три роки.
57. Кожен член Ради одержує платню щорічну, розмір якої буде установлено законом.
58. Сенат складається з виборних від кожної землі на підставі загального, потайного, рівного, безпосереднього, прямого голосування в кожній землі.
59. Кожна земля посилає однакове число представників незалежно від кількості своєї людності.
60. Сенатори вибираються на 5 років і мають таку саму нагороду, як і члени Ради.
61. Засідання Сенату відбуваються в той саме час, що й засідання Ради. Інші засідання не мають ваги.
62. Першим громадянином є президент Всеукраїнської Спілки.
63. Президент вибирається усім народом українським через плебісцит на 6 років.
64. Особа президента є недоторкана, міністри суть відвічальні.
65. Міністрів призначає й усуває президент.
66. Президент є головний вождь війська і флоту, а також виконавчих органів. Він призначає відповідних урядників і достойників.
67. Президент пильнує, щоб закони були виконані, але він не може ані усувати законів, ані увільняти від їх виконання.
68. Президент оголошує закони.
69. Силою самого закону хати збираються щороку в перший вівторок другого тижня жовтня. Збори продовжуються не менше, як два місяці. Президент має право скликати збори раніше призначеного речинця.
70. Президент має право змилування (амністії) для засуджених, але він не може дати змилування міністрам.
71. Грошова нагорода президентові ухвалюється законом що три роки.
72. Президент не має інших прав, крім наданих йому законом.
73. Президент не може бути молодший 35-літнього віку.
74. По укінченні 6-літнього речинця або по смерті президента обирається новий.
75. Коли б президент явно знехтував цей основний закон, то обидві хати і вищий касаційний суд утворюють із себе Народний Суд, який мав би право усунути президента і призначити нові вибори.
76. Ніхто не може бути міністром, коли він не є українцем з роду.
77. Міністри не мають права голосу
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Суспільно-політичні твори», після закриття браузера.