Читати книгу - "Руйнація, Ріна Бейкер"

   Після візиту до психолога, я крокую вечірньою вулицею. Звісно, я не зізналась йому, що в моїй голові зародилася ідея скласти план вбивства людини. Пройшло декілька днів після нічого кошмару, але бажання звести рахунки з Енцо не зменшується. 
   Аби розгрузити голову, вирішую піти на вечерю з Мінді. Ми не розмовляти з тих самих пір, як вона вибігла з мого кабінету в сльозах. 
    Я помічаю її силует, підіймаю руку, аби показати, що я чекаю за столиком в кутку зали. Вона щиро усміхається і крокує до мене, одягнута в обтислу сукню лавадногово кольору. 
— Мі, що за розкішний вигляд? — я опускаю погляд на свою коротку спідницю та чорну шовкову майку на тонких бретелях. — Якби я знала, що ти прийдеш ось так, — вказую на неї. — То підбирала би більш вдалий образ. 
— Привіт, Бет, — каже вона, сідаючи на стілець. — Я була на побаченні, тому не встигла перевдягнутися. 
— Оу, побачення? — кладу підборіддя на кулаки, граючи бровами. — І як все минуло? 
— Жахливо! — подруга закочує очі під лоб. — Його можна стерпіти рівно до тих пір, поки він не відкриває рот. 
— Все настільки жахливо? — морщу лоб, кривлячи губи. 
— Ти не уявляєш наскільки, — ми робимо паузу, замовляючи коктейлі офіціанту з татуйованими передпліччями, що підійшов в цей самий момент. — Я офіційно припиняю шукати щось на сайтах для знайомств. Таке враження, що там виключно недоумки та сексисти. 
— Але ж часом люди знаходять там пару, навіть для чогось серйозного. 
— Так, але це скоріше виняток, аніж правило, — вона перекидає пишне каштанове волосся за плече. — Ось ти. Де ти познайомилась з тим гарячим коханцем, який дер тебе, як Боженька, всі вихідні? 
   Я гучно сміюсь, закидаючи голову назад. 
— Мі, я не казала, що він трахається як Боженька! — обережно кусаю губу, згадуючи наші вологі тіла, що переплітаються. 
— А тобі і не варто було цього говорити. Просто глянь на себе! Навіть зараз ти облизуєшся, згадуючи про нього. 
— Наше знайомство було випадковим, і це сталося… давно. Просто щось пішло не так і ми опинилися в одному ліжку. 
— Як розмито ти розповідаєш, Бет. Мені потрібно знати точні координати де роздають таких чоловіків. Вирушаю туди негайно, — вона взяла серветку зі столу і почала складати її. — Я без сексу вже цілу вічність. 
— Ну а як же той хлопець, з яким ти зустрічалася влітку? 
— О, ні! Не нагадуй мені про нього. Те, що він робив навіть сексом важко назвати. Мені здавалося, що він боїться до мене торкнутися, аби не нашкодити. А я хочу, щоб з мене всю душу витрахали, без жалю та дурного страху образити. Жорстко та грубо. 
   Чоловік, що підійшов збоку, закашляв і ми з подругою, розуміючи, що говорили зовсім не тихо, поглянули одна на одну, округлюючи очі. 
— Привіт, Бетані, — Дієго стоїть в молочному лляному костюмі, та всміхається, наче почув найсмішніший жарт цього вечора. — Привіт, Мінді, — він оглядає її з ніг до голови. — Не очікував побачити вас в своєму закладі. 
— Це твій заклад? — підіймаючи підборіддя запитує Мінді. — Дивно. Тут неочікувано приємна атмосфера. 
— Я гадав, що ти надаєш перевагу дешевим доставкам, тому навіть не знаю, як сприймати твою позитивну оцінку. 
— А ця оцінка не для тебе, а для твого батька. Байдуже, що ти там собі придумав. Це все, — вона обвела рукою залу, вказуючи на простір навколо. — Належить йому. 
   Чоловік міцно стиснув щелепу, ніздрі розширилися від глибокого дихання. 
— Дієго, можливо ти порадиш нам якусь фірмову страву? — переводжу його увагу на себе, поки між ними не почалася чергова сутичка. 
— Звісно, — він розминає розкриту ліву долоню пальцями правиці, обмірковуючи. — Для тебе я порадив би обрати качине філе з бататом та гірчично-медовим соусом. Це дуже смачно та витончено, — він повертає голову до Мінді та посміхається. — А для тебе… —- роздумує, примруживши очі. — Стейк Рібай. Можу попросити кухаря просмажити його до повної готовності. Це буде жорстко та грубо. Саме так, як ти любиш. 
   Подруга кипить, аж пар з вух йде. Я дивлюсь на Дієго з осудом. Він явно не шкодує про сказане. 
— Тоді я буду саме це, то що ти сказав. Мої зуби достатньо гострі, аби пережувати навіть таке. 
— Тоді, бажаю вам гарного вечора, — чоловік поглянув на мене. — Звісно, ваша вечеря за мій рахунок. 
— Передай величезне «дякую» своєму батьку. За таку невимовну щедрість, — солодко протягнула подруга. 
   Дієго лише кинув на неї довгий погляд та вирушив до бару, аби дати офіціанту вказівки. 
— А ти молодець, Мі! Будеш триматися так на роботі, й ні один Тод не буде вилазити тобі на голову. 
— На роботі складніше. Там я хочу, аби вони не вважали мене сукою. А тут, — її погляд впав на Дієго. — Мені хочеться втерти носа цьому самозакоханому придурку. 
— Я так і не перепросила за те, що накричала на тебе, Мі, — тягнусь до її долоні та стискаю. — Я не мала б цього робити. 
— Все добре, Бет. Часом мені потрібна така прочуханка. Можеш мною пишатися, — каже вона, розправляючи плечі. — Тод запхав свого язика до сраки, коли я прийшла і чітко поставила перед ним нові задачі. Зізнаюся, я навіть передала частину того, що сама мала б робити. А коли він почав крутити носом, я нагадала йому хто він і чому тут знаходиться. Все, як ти вчила.
— Це прекрасно, Мі, — я дійсно радію її маленьким успіхам. — Невже серед нас скоро зʼявиться на одну акулу більше? 
— Дуже сподіваюсь, що не здамся занадто швидко.

   Ми провели вечір за приємними розмовами, більше не торкаючись теми роботи. Дійсно, їжа була смачна та довершена, Дієго не збрехав. А стейк Мінді виявився м’яким та соковитим. Вона здивовано пережувала перший шматочок та розвернулася до бару, де сидів Дієго, спостерігаючи за нами. 
   Офіціант сказав, що наш рахунок оплачено, тому ми лишили чайові та поїхали на таксі, кожна до своєї домівки. 
   Перед тим, як лягти в ліжко, я сотню разів перевірила, чи точно замкнула двері. 
   В мене відчуття, що за мною слідкують. І це явно не Кайл. 
   Параноя розвивається.