Читати книгу - "Знову "ми", Ліка Радош"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Так подібна. І ні водночас. Я все бачила і чула на власні очі, і через хвилину Свят зізнався, що то була правда. І виправдовувався, що на сьогоднішній час все по іншому.
- Що ти хочеш сказати? – втомлено відповідаю я, продовживши спускатися по сходах з мосту, що ведуть до галявини, з якої можна вийти до озера.
- А те, що тобі потрібно поговорити з Стасом. І про все його розпитати. Не можу повірити, що він тобі міг зраджувати! Швидше всього це якесь непорозуміння. - висловлює своє припущення Чумаченко.
- Можливо ти і права. Варто з ним поговорити. - нехотячи погоджуючь.
- Та ти сама розберися в тому чого ти прагнеш. Бо так легко зробила його винуватим, без питань, без боротьби. Більше того, мені здається, що ти чекала, коли він зашпортається. Тому так легко повірила в його зраду та поставила хрест на ваших стосунках.
- Це було не легко. Просто я була схвильована і шокована від тієї розмови. Та я телефон ледь не відкинула від себе, здавався мені ядовитою змією. Сама знаєш, коли я панікую, то думати тверезо не можу.
- Так. Вибач. Знаю, що в той час не до аналізу ситуації. Ось тому і потрібно було одразу поділитися зі мною, а не тримати все в собі, і маринуватись цілий день в своїх думках і переживаннях.
- Та варто було, але в тебе також купа справ, і на роботі і в особистому. Не хотіла тривожити.
- Аліно, ми ж не тільки колеги. Ми подруги, причому це в першу чергу. Ти знаєш, що до зустрічі з тобою, я мало кому довіряла. Тому прошу не ображай мене такими словами.
- Домовились. – погоджуюсь та при обнімаю подругу.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знову "ми", Ліка Радош», після закриття браузера.