Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Мед для Ворона, Селена Рейні 📚 - Українською

Читати книгу - "Мед для Ворона, Селена Рейні"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мед для Ворона" автора Селена Рейні. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 65 66 67 ... 115
Перейти на сторінку:
ГЛАВА 29

– У мене буде дитина, – Аліса була першою, кому Ворон наважився повідомити чудову новину.

– О, то станеш першим чоловіком, який отримає мільярд від наукової спільноти, – казала сестра, підкидаючи на колінах Міру. Але коли Денис не засміявся, вона нажахано подивилася на брата, – ти це серйозно? – запитала, округливши очі.

Чоловік кивнув.

– Маленька, іди принеси щось зі спальні дядечка Дениса. Тільки не червоне і не мереживне, – спустила вона доньку з колін. – Господи! Як таке могло статися?

Він розтулив рот, щоб щось сказати, але сестра виставила руку вперед.

– Я не про це питаю! Хто вона?

– Її звати Софія. Їй тридцять. Працює дитячим ілюстратором. Живе сама…

– З опису нормальна…

– Як це розуміти? – обурився брат.

– Не зважай, – махнула рукою. – Продовжуй про неї.

– Ми познайомилися кілька місяців тому. Разом поїхали на відпочинок. А там…

– Зрозуміло. І що було далі?

– Нічого…, – не надто зрозумів питання брат. – Я знав, що у неї затримка. Два тижні тому я приїхав до неї. Софія зробила тест, який показав позитивний результат. І все.

– Тобто «все»? Де вона зараз?

– У себе вдома.

– Тоді чому ти тут? Ви збираєтесь узаконювати стосунки?

– Ні, – спокійно відповів. – У мене своє життя, у неї – своє.

– А як же дитина?

З кожним новим питанням Денис все більше дратувався. До слова, Аліса теж.

– Дитину ми виховуватимемо разом.

– Як? Якщо в тебе своє життя, а в неї своє? – повторила його слова.

– Ми домовилися, що я кілька днів в тиждень житиму у неї, доки дитина не підросте настільки, що зможе залишатися у мене. Це розумний вихід у нашій ситуації.

Аліса вражено мовчала. Тому Денис вирішив розрядити атмосферу:

– То як гадаєш, якщо з фото нічого не вийде, ця новина може бути замість подарунка на річницю батьків?

– Чи зрадіють вони тому, що в тебе буде малюк? Безсумнівно! Чи сподобається їм те, що дитинка народиться поза шлюбом і носитиме прізвище матері, а не твоє? Ні!

– Взагалі-то, ми з Софією вирішили, що дитина отримає моє прізвище.

– А Софія?

– Я не хочу одружуватися. А вона не хоче заміж. Але ми обоє мріємо про дитину.

– Але так неправильно!

– Мільйони дітей по всьому світу живуть то з мамою, то з татом.

– Я не казала, що так не буває. Я кажу, що так неправильно.

– У нашої дитини буде все, що їй потрібно, – запевнив Алісу.

– Не все, – похитала вона головою. – Міра, – позвала вона доньку. Мала прибігла за мить. – Дай мені ручку, – попросила.

Дівчинка протягнула мамі маленьку долоньку.

– І другу дай, – проказала Аліса.

– Ні, – запротестувала мала.

– Чому? – з вдаваною зацікавленістю запитала матуся.

– Друга долонька для татка, – захихикала дівчинка.

– Зрозуміло. Біжи, ще пограйся, – сказала малій. А тоді перевела погляд на брата, – а тобі зрозуміло?

Денис відхилився і невдоволено зиркнув на сестру.

– Ти впевнений, що твоя дитина буде щасливою, тримаючи за руку тільки маму, чи тільки тата? Особливо, якщо зважити на те, що могла б тримати вас обох? Одночасно, – додала, ніби йому і так було незрозуміло, до чого вона веде. – Часто, все що потрібно дитині – це справжня сім’я. А ви вже вирішили, що в неї цього не буде… Все, – Аліса підвелася, – я знову в туалет. А ти слідкуй за тим, щоб Міра не тягнула всяку гидоту до ротика.

Коли Аліса повернулася з ванної, то далі розпитувала про Софію. Але лекції про важливість сім’ї у житті дитини, не читала.

 

Того самого дня, коли Денис говорив з сестрою, Софія стояла перед дверима батьківського дому і не наважувалася зайти всередину. Вона так довго стовбичила на порозі, що почала привертати увагу сусідів.

Тяжко зітхнувши, дівчина нарешті схопилася за ручку й увійшла у дім.

На цей раз батьки сварилися на кухні. Роззуваючись, Софія вловила уривки розмови. З того, що почула, зрозуміла, що темою для суперечки стала стара груша, яка росла за гаражем.

– Вона не родить вже років десять, – твердила мама. – На її місці можна посадити горіх.

– А тінь влітку на гараж мені через скільки років твій горіх кидатиме? – репетував батько.

– Навіть слухати цю маячню не хочу. Проводив би ти у тому гаражі хоч десять хвилин на рік, можна було б і посперечатися. А так, – лише час, на тебе, бовдура, витрачаю!

– То не витрачай! Іди якимись справами займися! А то сама роботи не маєш, то мені щось вигадуєш. То грушка тобі заважає, то драбина не там стоїть. А мені, може твій брудний посуд око муляє! І он, в тебе каструлі всі в жирові. У інших хазяйок кухні чисті. А в тебе вічно безлад!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 65 66 67 ... 115
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мед для Ворона, Селена Рейні», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мед для Ворона, Селена Рейні"