Читати книгу - "Повітряний замок, що вибухнув"

— А от і ні, — сказав він. — Відгадайте, де «Вітавара АВ» виробляє свої унітази по тисячі сімсот крон за штуку?

У редакції запанувала мовчанка.

— У В’єтнамі, — сказав Хенрі Кортес.

— Цього не може бути, — заперечила головний редактор Малін Ерікссон.

— Угу, — сказав Хенрі. — Вони виробляють там унітази за субпідрядом принаймні вже десять років. Шведських працівників погнали в шию ще в дев’яностих роках.

— Чорт забирай.

— Зараз ми підійдемо до головного. Якби унітази імпортували просто з В’єтнаму, ціна була б близько трьохсот дев’яноста крон. Угадайте, чим пояснюється різниця в ціні між В’єтнамом і Таїландом?

— Тільки не кажи…

Хенрі Кортес кивнув. Його посмішка стала ширшою за обличчя.

— «Вітавара АВ» розміщує замовлення на підприємстві, яке називається «Фонг Су індастріз». А ця контора значиться в ООН в переліку тих, які, принаймні під час перевірки дві тисячі першого року, використовували дитячу працю. Але основну масу робітників там складають ув’язнені.

Малін Ерікссон раптом посміхнулася.

— Це добре, — сказала вона. — Просто чудово. З тебе напевно з часом виросте журналіст. Як скоро ти зможеш закінчити роботу над матеріалом?

— За два тижні. Мені треба перевірити досить багато що з галузі міжнародної торгівлі. І крім того, для статті потрібний bad guy,[24] тому я хочу перевірити, хто володіє «Вітавара АВ».

— Отже, ми зможемо дати статтю в червневому числі? — з надією запитала Малін.

— Без проблем.

Інспектор кримінальної поліції Ян Бубланськи з кам’яним виразом обличчя вдивлявся в прокурора Ріхарда Екстрьома. Їх зустріч тривала вже сорок хвилин, і Бубланськи відчував сильне бажання простягти руку, схопити на столі Екстрьома примірник Зводу законів Швеції й щосили гепнути ним прокурора по голові. Він подумки уявляв, що станеться, якщо він так і вчинить. Це, безумовно, викличе галас у вечірніх газетах і, ймовірно, виллється в судове переслідування за заподіяння тілесних ушкоджень. Тому він облишив цю думку. Головна відмінність цивілізованої людини полягає в тому, що вона не піддається на подібні імпульси, як би зухвало не поводилася протилежна сторона. Адже інспектора Бубланськи найчастіше викликали саме у зв’язку з тим, що хтось не стримав своїх необдуманих поривань.

— Ну гаразд, — сказав Екстрьом. — Я вважаю, що ми дійшли згоди.

— Ні, згоди ми не дійшли, — відповів Бубланськи, підводячись. — Але ти керівник попереднього слідства.

Бурмочучи щось собі під ніс, він звернув у коридор, до свого службового кабінету, і викликав інспекторів Курта Свенссона та Соню Мудіґ — усіх членів команди, що були на той момент у його розпорядженні. Єркер Хольмберґ дуже невчасно вирішив узяти двотижневу відпустку.

— До мене в кабінет, — сказав Бубланськи. — Захопіть каву.

Коли вони повсідалися, Бубланськи розгорнув блокнот із записами, зробленими під час зустрічі з Екстрьомом.

— Саме тепер ситуація така: наш керівник попереднього слідства зняв з Лісбет Саландер усі звинувачення щодо тих убивств, за які її розшукували. Тобто її більше не стосується попереднє слідство, яким займаємося ми.

— Це все-таки можна розглядати як крок уперед, — сказала Соня Мудіґ.

Курт Свенссон, як завжди, промовчав.

— Я в цьому не надто впевнений, — заперечив Бубланськи. — Саландер як і раніше підозрюється в тяжких злочинах у зв’язку із Сталлархольмом і Госсеберґою. Проте в наше розслідування це більше не входить. Ми маємо зосередитися на пошуках Нідермана і розібратися з лісовим кладовищем у Нюкварні.

— Зрозуміло.

— Але цілком ясно, що Екстрьом порушить проти Лісбет Саландер судове переслідування. Справу переведено до Стокгольма і виділено в окреме провадження.

— Справді?

— І здогадайтеся, хто проводитиме розслідування?

— Я побоююся гіршого.

— Ханс Фасте повернувся на роботу і допомагатиме Екстрьому зі слідством у справі Саландер.

— Це ж справжнє безумство. Фасте абсолютно не підходить для з’ясування будь-чого, що стосується Саландер.

— Я знаю. Але в Екстрьома є чудовий аргумент. Фасте був на лікарняному з часу… гм, нервового зриву в квітні, а це хороша і проста справа, на якій він сповна зможе сконцентруватися.

Мовчання.

— Отже, сьогодні увечері ми повинні передати йому весь матеріал про Саландер.

— А історія з Гуннаром Бйорком, СЕПО та звітом дев’яносто першого року…

— Нею займуться Фасте з Екстрьомом.

— Мені це не подобається, — сказала Соня Мудіґ.

— Мені теж. Але Екстрьом — керівник і має підтримку у вищих бюрократичних структурах. Іншими словами, наша робота як і раніше зводиться до пошуків убивці. Курте, як наші справи?

Курт Свенссон похитав головою.

— Нідерман як крізь землю пішов. Мушу зізнатися, що за всі роки роботи в поліції я з подібним не стикався. Нам не вдалося виявити нікого, хто б його знав чи мав уявлення про те, де він може бути.

— Загадково, — сказала Соня Мудіґ. — Отже, його розшукують за вбивство поліцейського в Госсеберзі, заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю іншого поліцейського, спробу вбити Лісбет Саландер та грубе пограбування і побиття медсестри Аніти Касперссон. А також за вбивство Даґа Свенссона та Міа Берґман. У всіх цих випадках є добрі технічні докази.

— Це вже дещо. А як щодо фінансового експерта «Свавельшьо МК»?

— Віктора Йоранссона та його співмешканки Олени Нюґрен? У нас є технічні докази, що вказують на Нідермана, — відбитки пальців і ДНК з тіла Йоранссона. Нідерман добряче пошкрябався, завдаючи побоїв.

— Гаразд. Чи є щось нове про «Свавельшьо МК»?

— Поки Маґґе Лундін сидить у слідчому ізоляторі за викрадення Міріам By, чекаючи суду, за керівника зараз Сонні Ніємінен. Ходять чутки, що Ніємінен оголосив велику винагороду за відомості про місцезнаходження Нідермана.

— Тоді здається ще дивнішим, що того досі не знайшли. Що чути про машину Йоранссона?

— Оскільки машину Аніти Касперссон виявили у дворі в Йоранссона, ми вважаємо, що Нідерман змінив транспортний засіб. Проте жодних слідів машини Йоранссона немає.

— Отже, виникає питання, чи ховається Нідерман як і раніше в Швеції — в такому разі де і в кого — чи вже встиг перебратися в надійне місце за кордоном. Які в нас із цього приводу думки?

— У нас немає жодних доказів того, що він утік за кордон, але це єдиний логічний варіант.

— Де ж він у такому разі покинув авто?

Соня Мудіґ і Курт Свенссон обоє захитали головами. Коли йшлося про висліджування оголошеної в розшук конкретної людини, робота поліції в дев’яти випадках з десяти була не надто складною. Треба було збудувати логічний ланцюжок і починати розкручувати. Хто його приятелі? З ким він разом сидів у в’язниці? Де мешкає його подружка? З ким він любить ходити випивати? Де він востаннє користувався мобільним телефоном? Де знаходиться його машина? В кінці цього ланцюжка зазвичай і виявлялася шукана людина.

Проблема з Рональдом Нідерманом