Читати книгу - "Я не люблю каву, Ліна Алекс"

– Так, ти маєш рацію. Але я не хочу змушувати тебе знову слухати образи. Минулого разу я ледь не видряпав йому очі.

Кайл посміхнувся:

– Але ж стримався. Заради мене. Тепер моя черга. Не хвилюйся, твоя любов дає мені наснагу. – Він поглянув на годинник. – Вже пізно, а завтра зранку я йому зателефоную. Він напевне роздобуде нам якусь інформацію, що допоможе витягти звідти Валенсію. Я маю великі сумніви щодо цього лікаря Ламберта.

Із вдячністю, яка переповнювала, Кріс потис руку Кайлу. Долоня останнього була м’яка, але рукостискання – міцне.

– Я б запропонував вам залишитися, але…

– Нічого. Не проблема. Ми зупинилися в готелі.

– Гаразд. Тоді зранку чекаю від вас новин.

Вони розпрощалися, і Кріс нарешті навідався до кімнати Семі. Хлопчик спав безтурботним сном. Чоловік дивився на дитину, а всередині нього оживала надія. Він лагідно погладив Семі по голові.

– Скоро сонечко повернеться до нас і все буде добре.

***

Залишок ночі Кріс крутився, не міг нормально заснути, у мозку спалахували видіння Валенсії, прикутої до ліжка. Вона пручалася, рвалася на волю, зап’ястя її були червоними і стертими від жорстких браслетів, а очі – божевільними.

Відвівши Семі до дитсадка, Кріс повернувся у майстерню, щоб роботою відволікти себе від надокучливих невтішних думок і нестерпного очікування.

Головний механік, трохи здивований тим, що Кріс вийшов не у свою зміну, нічого не заперечив. Більше того, був лише радий, бо кілька хвилин тому йому зателефонували з поліції і повідомили шокуючу новину – Роберт Еклі, більше відомий як просто Боб, був знайдений мертвим у занедбаній будівлі колишньої текстильної фабрики. Його приятель Дік Качинськи затриманий за підозрою у вбивстві. Були свідчення про те, що напередодні вони сильно посперечалися, дійшло навіть до бійки. Не виключали версію, що у розпалі сварки один наніс іншому тілесні ушкодження, що й спричинили смерть. Біля тіла знайшли закривавлений шматок арматури, що, ймовірно, і був знаряддям убивства.

Хлопці у майстерні, почувши новину, навіть не були здивовані. Ці двоє завжди влипали в якісь халепи. Тож не дивно, що одна з них закінчилася так трагічно.

Поки всі жваво обговорювали подію і гадали, чи справді Дік прикончив приятеля, Крісу зателефонували.

– Це Кайл, – голос у трубці був, як здалося Крісу, дещо напруженим, але слова, які він озвучував, пролилися бальзамом на душу, – батько погодився допомогти і дещо дізнався.

– Слухаю, – Кріс відійшов у тихіше місце.

– Цей Ламберт справді колись був психіатром, видав одну книгу сумнівної якості, твердження з якої поставили під сумнів його професіоналізм. Спеціальна комісія тоді проводила розслідування, в результаті Ламберта позбавили ліцензії. Він втратив право займатися будь-якою медичною діяльністю і зник майже на десять років. Ніхто б і не згадав про його існування до сьогодні, якби не мій дзвінок. Асоціація не може дозволити, щоб паплюжили їхню репутацію. Виконавчий комітет Опікунської ради негайно ініціював звернення до відповідних органів. Найближчими днями можна очікувати, що у цей заклад завітають несподівані гості.

– Кайле, – Кріс кілька секунд перетравлював інформацію, – навіть не знаю, як тобі дякувати. 

Від радісного хвилювання, яке він намагався стримувати, у Кріса спітніли долоні.

– Не поспішай, встигнеш подякувати. Тепер проблема в іншому. Ми не знаємо точно, коли туди нагряне поліція. У цей момент потрібно бути там, щоб забрати Валенсію. Якщо першим з’явиться її брат…

– Ми втратимо її назавжди, – закінчив Кріс.

– Так. – У трубці запало мовчання. – Що ти робитимеш?

Намагаючись звести докупи сумбурні думки, відповів:

– Чатуватиму.

– Що?

– Поїду туди і чергуватиму день і ніч, щоб не проґавити момент.

– Не дурій, Крісе, – з натиском сказав Кайл. – Скільки ти так протримаєшся? День? Два? А коли будеш потрібен, спатимеш мертвим сном.

Але доводи розуму зараз не доходили до Кріса.

– Це моя вина, і лише мені її виправляти.

– Не спорю, частково і твоя. Але ж не ти її туди запроторив.

– Не переконуй мене, марна справа. 

– Я й не збирався. Просто хотів запропонувати робити це по черзі.

– Ні. Ви й так зробили більше ніж достатньо, я не можу просити вас про таке.

– Тобі й не треба. Ми з Феліксом вже все вирішили. Доля Валенсії турбує не тільки тебе.

Кріс замовк. Насправді Кайл мав рацію. Самому йому не впоратися, як довели останні події. Він буде просто дурнем, якщо відмовиться від допомоги.

– Гаразд, – нарешті промовив, – коли почнемо?