Читати книгу - "Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу"

«Дженіфер Скотт, одна з біологів-спостергачів, сказала, що серед порожніх просторів було кілька ознак життя: на додачу до горбатих і гренландських китів, одного дня біля судна проплив білий ведмідь, а над містком тимчасово оселилася полярна біла сова. Але в бурильної команди не було часу все те помічати. Вони встановлювали на місця сталеві корпуси і труби, допоки слизька від криги палуба стрибала на хвилях, намагаючись отримати максимум з бурильних робіт з низьким очікуванням від буріння. За кілька тижнів цей район знову вкривається морською кригою, що заблокує поступ «Шелл» ще на один рік».

На кінець цього короткого бурильного сезону, до якого увійшли ухиляння від крижаних брил і корінних мешканців Аляски, які не дозволили стати на заваді їхньому піврічному полюванню на китів, «Шелл» мало що могла продемонструвати у відповідь на інвестиції у 5 мільярдів доларів: одна неглибока свердловина, пробурена «Диско» в Чукотському морі; одна неглибока свердловина, пробурена «Куллуком» в морі Бофорта; трохи заміток у пресі. Але в найближчі місяці до цього додасться ще дещо.

«Диско» був першим буровим судном, що знялося з якоря і попрямувало в Голландську гавань, проміжну станцію у його подорожі завдовжки у три тисячі миль назад, у майстерні «Вігора» для ремонту й поповнення запасів в очікуванні сезону 2013 року. Утім, коли 6 листопада «Диско» наблизився до Голландської гавані, вібрації його гребного вала стали настільки самовільними, що основний двигун корабля довелося вимкнути. Засоромленого «Диско» знову відбуксирували в Голландську гавань. Через десять днів усе ще перебуваючи в гавані, коли екіпаж вдався до спроби запустити основний двигун, той вибухнув досить потужним вогняним вихлопом, що це відчули (не лише почули, а й відчули) люди за сотні ярдів. Від вогняного вихлопу також зайнялася ізоляція в залишеному екіпажем, який помчав гасити полум’я, машинному відділенні. Найімовірніше, вже мертвого «Диско» відбуксирували в Сьюард, штат Аляска, для ретельної перевірки Береговою охороною — перевірки, яка викрила маленькі брудні таємниці «Диско». Ось кілька вагомих знахідок Берегової охорони, окрім постійних і непристойних вивержень бурильним судном просякнутих нафтою трюмних вод: «Беззаперечні докази вказують на систематичну відмову і брак профілактичного обслуговування основного двигуна, що спричинилося до виведення з ладу головної силової установки і вибуху вихлопної системи. Численні протипожежні розсувні двері між відсіками, які мали б бути автоматичними, такими не були… Вода для охолодження основного двигуна забруднена мулом і нафтою. Екіпаж під час обходів вичерпує нафту черпаками й відрами». Який ультрасучасний корабель вартістю у кілька мільярдів доларів обійдеться без невеличкого черпаково-відерного чергування? «Вихлопна система займається на постійній основі. Головний інженер підозрює, що це пов’язано із заміною витяжної системи на користь встановлення вертолітного майданчика. Силова установка в її нинішньому стані не розвиває достатньої швидкості для безпечного маневрування морем за будь-яких очікуваних умов. Зауважили, що просякнута нафтою протипожежна ізоляція в занедбаному стані. Нема жодного доказу, що в період з 23 вересня 2012 року по 26 жовтня 2012 року проводилося бодай одне щомісячне навчання, відповідно до плану аварійної евакуації. Виявлено безліч перегорілих та неправильно поєднаних дротів у всьому головному машинному відділенні».

Берегова охорона вдалася до безпрецедентного кроку, помістивши «Диско» під утримання береговою вартою, морський еквівалент подвійного секретного надзору, який миттєво підняв «Диско» до топ 1% порушників безпеки. Чиновники Берегової охорони так надихнулися, що вдалися ще до більш рідкісної дії — передачі кримінального розслідування до Міністерства юстиції, унаслідок чого «Нобл корпарейшн» зрештою погодилася визнати провину за вісьмома окремими екологічними й морськими кримінальними злочинами. «Нобл» виклала понад 12,2 мільйона доларів у рахунок кримінальних штрафів і суспільно корисних робіт, і це було на додачу до 710 тисяч доларів цивільних штрафів, які «Шелл» заплатила за двадцять три порушення «Диско» їхніх дозволів, відповідно до Закону про чисте повітря. Очевидно, фактичні шкідливі викиди «Диско» були дуже далекі від незначних або ненаявних. «Шелл» означила його «надмірні щоденні викиди азоту» як те, що його президент охрестив «новими знаннями, яких ми набули». «Після сезону робіт, — сказав речник «Шелл», коли компанія виписувала чек на оплату цивільного штрафу, — ми тепер краще розуміємо, як обладнання для контролю викидів насправді працює в арктичних умовах».

Можливості для набуття «Шелл» нових знань про роботу в арктичних умовах наприкінці листопада того року не вичерпалися завдяки «Куллуку» і його спеціалізованому буксиру «Ейвіку». До того часу «Ейвік» уже притягнув «Куллук» через схоже на крижану кашу море Бофорта і повернувся в слухняні води поблизу Голландської гавані. «Шелл» мала можливість зчищати снігові замети з палуби «Куллука» і залишити бурове судно надійно пришвартованим у Голландській гавані (його якірна система значно перевершувала «Диско» і він мав спеціальний заокруглений причал), аж допоки наступного літа не почнеться новий сезон. Але компанії з кількох причин нетерпеливилося повернути «Куллук» у Сієтл. По-перше, пом’ятий арктичними умовами корабель потребував експертної допомоги «Вігор марін». По-друге, керівництво «Шелл» сподівалося обійти податок на нафтові об’єкти зі сторони штату Аляска. У «Шелл» були певні, що якби «Куллук» залишився у штаті після 1 січня, то був би винен Алясці приблизно 6 мільйонів доларів. «Буде справедливим зазначити, що на час нашого відплиття вплинула чинна податкова система, пов’язана з судами такого типу», — заявив речник «Шелл» в електронному листі місцевому журналісту в Голландській гавані.

Таким чином, на початку грудня ухвалили рішення, що перш ніж «Куллук» розвернеться і вирушить на Аляску наступного сезону, він здійснить подорож завдовжки у дві тисячі миль назад у штат Вашингтон. Подорож стане однією з найбільш задокументованих морських мандрівок ХХІ століття. Міністерство внутрішніх справ, Берегова охорона США і Національна рада з безпеки на транспорті вивчили і зважили всі звіти. Сукупна кількість державних звітів та слідчих нотаток наблизилася за обсягами (якщо не перевищила) до «Мобі Діка». Маккензі Функ написав для «Нью-Йорк таймс мегезін» захоплюючу статтю на дев’яносто дві сотні слів, в якій детально, окрім безлічі інших речей, описав вагу вісімнадцяти членів екіпажу, яких відібрали доправити «Куллук» назад у Сієтл. (Найлегший був приблизно 106 кілограмів, переважна кількість схиляли терези за 135 кілограмів.) Спостерігачі з кола спеціалістів із морського та шельфового буріння назвали вояж «хаотичною халепою» і «клоунським цирком». Багато, багато нових знань було набуто.