Читати книгу - "Ти не мій брат, Ханна Еванс"

 - Не зупиняйся.

Кажу і він продовжує. Цілує шию, ключиці, а тоді відсуває трусики і починає кругові рухи пальцями. Від чого, я стогну ще сильніше, задихаюсь. А він гарчить. Легенько входить одним пальцем, тоді іншим.

 - Яка ж ти мокра, моя дівчинко.

Переривчасто виддихає мені у рот і знов цілує. Я теж його чіпаю, скидаю футболку. Бачу таке красиве тіло, з тим самим татуюванням. Це чорний птах, якого ще колись довелось побачити і запам'ятати. Чіпаю його татуювання, проводжу нігтями по спині і він знову гаричить. А тоді хапає на руки, а я облітаю ногами його талію. Він несе нас у спільно. Обережно ложить на ліжко і знову цілує. Відривається на мить, щоб скинути мою сукню. Одразу за нею летить і білизна. Я розстібаю його ремінь, він усміхається так сексуально і пропалює своїм темно - карим поглядом. А тоді сам скидає штани і боксери. Судорожно ковтаю, Артур знову усміхається і нависає зверху. Знову цілує, я тим часом хапаю його за волосся і стискаю. Він опускається нижче до грудей. Цілує їх, всмоктує... Такого зі мною, ще ніхто не робив, я ніколи подібного не відчувала. Далі опускається до пупка, а тоді до моєї проміжності, цілує і починає рухи язиком. Мене від задоволення накриває такою хвилею, я від його дій тремчу... І... Кінчаю... 

Артур усміхається. Мені стає трохи соромно. Уявляю, який я маю зараз вигляд. Але йому байдуже, він далі мене цілує, а тоді впирається своїм членому у мою проміжність, але не входить... Чекає.

 - Артур... Я... 

 - Ти що?

 - У мене...

 - Не продовжуй... Я зрозумів...

Від моїх слів, його очі стають такими чорними, а ніздрі постійно здуваються. А серце, здається, вистрибне з грудей, як і моє.

 - Я обіцяю бути обережним Настю, "втікачко"... Моя "втікачко"...

Тоді відчуваю легкий поштовх, а після різкий біль. Він знову вривається у мої вуста, закриваючи крик поцілунком. Ще один поштовх і ще, а коли відчуваю сильніший біль і наповнення усередині, він каже.

 - Вибач...

А далі, я сама його цілую...

Любі мої, найкращі, самі - самі дорогі читачі... Вибачте, за тижневу затримку. На жаль у мене дуже мало часу на творчість... Але я старатимусь робити це, ще частіше... Кожного обіймаю сильно - сильно❤️

Тільки ваша, Ханна Еванс...