Читати книгу - "48 законів влади"

Але цей надвірний фаворит міг би стати зручним цапом-відбувайлом, коли загрожена репутація короля. Публіка радо повірить у провину цапа-відбувайла, бо нащо королеві офірувати фаворита, якщо він невинний? А решта надвірних, ображених на фаворита, зрадіють його падінню. Король тим часом позбувається людини, яка на той час, можливо, забагато про нього знала і стала занадто пихатою. Вибір на роль цапа-відбувайла побратима дорівнює «падінню фаворита». Ви можете втратити друга або помічника, але на віддалену перспективу важливіше приховати власні помилки, ніж тримати поруч із собою когось, хто колись може повстати проти вас. Та й завше можна знайти собі нового фаворита.

Образ: невинний козел. На Йом Кіпур верховний жрець приносить козла до храму, покладає руки йому на голову і сповідується в гріхах усього народу, переносячи провину на безвинну тварину, яку потім ведуть на безлюддя й кидають, а з нею зникають гріхи й провина народу.

Авторитетна думка: Дурість полягає не у вчиненні дурості, а в нездатності приховати її. Усі люди припускаються помилок, але мудрі приховують тяжкі помилки, а дурні виставляють їх напоказ. Репутація більше залежить від того, що приховано, ніж від того, що на видноті. Якщо не можеш бути гарним, будь обережним (Бальтасар Ґрасіан).

Частина II. Користуйтеся котячою лапкою

У байці мавпа схопила лапку своєї приятельки кицьки і нею тягає каштани з вогню, таким чином отримуючи бажані горіхи і не обпікаючись.

Якщо треба зробити щось неприємне або непопулярне, занадто ризиковано робити це самим. Вам знадобиться котяча лапка — хтось, хто виконає за вас брудну й небезпечну роботу. Котяча лапка вхопить те, що вам треба, подряпає того, кого ви хочете подряпати, а люди й не помітять, що ви за це відповідальні. Нехай хтось стане вашим виконавцем або вістуном поганих звісток, а ви будете приносити лише радість і гарні новини.

Дотримання закону І

У 59 р. до н. е. майбутня правителька Клеопатра, якій тоді було 10 років, стала свідком вигнання свого батька, Птоломея XII, у результаті змови своїх старших сестер. Одна з них, Береніка, очолила заколот і, щоб забезпечити собі одноосібне правління Єгиптом, ув’язнила своїх сестер, а чоловіка вбила. Це був практичний крок для убезпечення свого правління. Але той факт, що член сім’ї фараона, майже правителька, виявила таку жорстокість до своїх родичів, налякало підданих і привело до появи потужної опозиції. Через чотири роки ця опозиція повернула Птоломея до влади, після чого він негайно стяв голови Береніці та її старшим сестрам.

У 51 р. до н. е. Птоломей помер, залишивши спадок чотирьом молодшим дітям. За єгипетською традицією, його старший син Птоломей XIII (йому було тоді 10 років) побрався зі своєю старшою сестрою Клеопатрою (їй було 18 років), і подружжя разом посіло трон як правитель і правителька. Усім чотирьом дітям це було не до душі: кожен нащадок, зокрема й Клеопатра, хотів більше влади. Між Клеопатрою і Птоломеєм спалахнула ворожнеча.

У 48 р. до н. е. за допомогою проурядової фракції, яка побоювалася амбіцій Клеопатри, Птоломею вдалося змусити сестру втекти з країни, залишивши його єдиним правителем. Клеопатра ж прагнула правити сама і мріяла повернути Єгипту його колишню велич — цього ніхто з її родичів не подужає зробити, проте, доки вони живі, вона не могла втілити свої мрії в життя. На прикладі Береніки Клеопатра зрозуміла, що ніхто не служитиме правительці, яка вбиває своїх родичів. Навіть Птоломей XIII не наважився вбити Клеопатру, хоча й розумів, що вона у вигнанні буде плести проти нього інтриги.

МАВПА І КІТ

В одному домі друзі-нерозлийвода

Бешкет собі робили і розвагу

Кіт Том і мавпа Паг — одна біда, —

Не привертаючи чиюсь увагу,

Узимку дружбами мостилися на скрині

Та грілись в кухні біля печі.

Аж глип: ось кухар на жаринні

З каштанів робить смакотющі речі.

І підіймався з димом невимовний пах,

Що мавпі нюх дражнив — аж страх!

І каже Паг підступно: «Томе!

Невже ми не скуштуєм таке диво?

Аби ж я пазурі теж мав, — недовідомо,

Чи вже каштанами б не ласував жаждиво».

Паг лапку друга взяв і ласощ підтягнув,

Вхопив, до рота вкинув, проковтнув.

Та несподівано з’явилась пані дому.

Злодюжки враз сховались по кутках.

З жариння Тому біль лишивсь потому,

А Паг запам’ятав чарівний смак і пах.

Байки, Жан де Лафонтен (1621—1695 рр.)[12]

Через рік після вигнання Клеопатри римський диктатор Юлій Цезар прибув до Єгипту, налаштований перетворити країну на римську колонію. Клеопатра побачила в цьому свій шанс: повернувшись інкогніто в Єгипет, вона здолала сотні миль, щоб дістатися до Цезаря в Александрії. За легендою, її поставили перед Цезарем загорнутою в килим, який розгорнувся біля його ніг, явививши молоду правительку. Клеопатра відразу ж узялася за римлянина. Вона використала його любов до театру та зацікавленість єгипетською історією й полонила його жіночими чарами. Цезар швидко піддався її впливу й поновив Клеопатру на троні.

Брати й сестра Клеопатри розгнівалися, бо вона їх переграла. Птоломей XIII вирішив не чекати, як розгортатимуться події: зі свого палацу в Александрії він зібрав велику армію й наказав іти на місто та напасти на Цезаря. У відповідь Цезар негайно взяв Птоломея та інших членів сім’ї під домашній арешт. Але молодша однокровна сестра Клео­патри Арсіноя втекла з палацу й очолила єгипетські війська, що йшли до столиці, оголосивши себе правителькою Єгипту. Аж тепер Клеопатра побачила свій шанс: вона переконала Цезаря звільнити Птоломея з-під домашнього арешту за умови, що він стане посередником на переговорах про перемир’я. Звичайно, вона розуміла, що він поведеться зовсім інакше і битиметься з Арсіноєю за командування єгипетською армією. І це було б на користь Клеопатрі, бо розкололо б сім’ю. Ба більше — це давало Цезарю шанс перемогти та вбити її родичів.

Цезар, отримавши підкріплення з Рима, швидко розгромив повсталих. Під час відступу єгиптян Птоломей потонув у Нілі. Цезар полонив Арсіною і відправив її як ув’язнену до Рима. Він також стратив численних ворогів, що змовлялися проти Клеопатри, а частину опозиціонерів заарештував. Щоб посилити свої позиції на троні, Клеопатра вийшла заміж за єдиного брата, що залишився, — 11-річного слабенького Птоломея XIV. Через чотири роки Птоломей помер від отрути за таємничих обставин.

У 41 р. до н. е. Клеопатра випробувала на іншому видатному римлянинові, Маркові Антонію, ту ж тактику, яку так успішно застосувала до Юлія Цезаря. Вона спокусила його й натякнула, що її сестра Арсіноя, яка перебувала в римській в’язниці, бере участь у змові проти нього. Марк Антоній повірив їй, і Арсіною негайно стратили. Таким чином Клеопатра позбулася останнього родича, який становив для неї небезпеку.

ВОРОНА, КОБРА ТА ШАКАЛ

Жили колись ворон із вороною й спорудили собі гніздо на баньяні. Велика змія заповзла до дупла й поїла вороненят, які там були.

Ворон не хотів кудись летіти, бо дуже любив це дерево, і тому подався до свого друга, шакала, по пораду. Вони розробили план дій. І ворон із