Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Клянусь, я твій, Поліна Ендрі 📚 - Українською

Читати книгу - "Клянусь, я твій, Поліна Ендрі"

249
0
03.03.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Клянусь, я твій" автора Поліна Ендрі. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 74 75 76 ... 79
Перейти на сторінку:

На якийсь момент мені здається, що вона готова прямо зараз знепритомніти. Я бачу, як вона змінюється в обличчі, як її переповнюють емоції, через що їй важко говорити. Кім тільки безладно киває, не в силах видавити слово.

Я перехоплюю її тремтячу долоню і надягаю на беззмінний палець обручку. Цілую її, дивлячись знизу вверх, і обдаровую Кім нахабною кривою посмішкою, яку вона так любить.

- Я так розумію, це означає "так"?

Вона схлипує, так і не підібравши зрозумілу відповідь. Поцілувавши ще раз, я відпускаю долоню і підводжуся. Притягаю її до себе і цілую у маківку, поки Кім безуспішно намагається стерти сльози радості, хитаючи головою. Я чую, як вона щось бурмоче собі під ніс, не одразу розібравши слова.

- Зовсім збожеволів... Знає він... А якби я не погодилася? - трохи прийшовши до тями, Кімберлі відсувається, високо скинувши брову. - Що б тоді робив?

Я не можу перестати посміхатися.

- Напевно, намагався доти, доки не домігся б твоєї згоди.

Я бачу, що Кім збирається сказати щось зухвале, бачу по її брові, що різко здійнялася, але бачачи мій переповнений ніжністю погляд, вона швидко тане, здаючись. Її відповідь переривається радісним схлипом, від якого в мене все перевертається всередині, - настільки я щасливий.

- Господи...

Я притягаю її до себе і цілую, не дозволяючи домовити, - цілую так пристрасно і міцно, що у самого паморочиться в голові вже на другій секунді.

- Кім, - пошепки видихаю їй у губи. - Я ж справді хочу зробити тобі незабутній подарунок. Хочеш ми пообідаємо на даху найвищої у Лондоні багатоповерхівки? Або повечеряємо у вертольоті високо в хмарах, вибирай.

- Ну, це вже занадто...

Тільки я збираюся відповісти їй, що нічого подібного, як у двері дзвонять.

- Одну секунду, - я цілую її долоню і відсторонююся, відпускаю їй загадкову усмішку, бачачи як Кім з підозрою супиться.

Через кілька хвилин я повертаюся до кімнати з широким кошиком квітів. Одним, звісно. Інші заповнили весь передпокій і половину вітальні. Разом зі свічками та доставленою вечерею... Сюрприз, твою наліво.

- А от, власне, ці самі квіти... - знайшовши їм затишне місце біля торшера, я відпускаю Кім трохи криву посмішку. - Хоча, я так гадаю, сюрприз і без них вдався. Ти тут мало свідомість не втратила.

- Дурник, - Кім штовхає мене в бік, мило зморщивши носик, коли я наближаюся.

Я перехоплюю її за долоню та несподівано притягаю до себе. Відчуваю, як схвильовано б'ється пульс на тендітному зап'ясті. Кім якось різко затихає, затамувавши подих.

- Я кохаю тебе, Кім, - з усією серйозністю промовляю їй в обличчя, і ми обидвоє зависаємо, потопаючи одне в одному.

Я відчуваю її неймовірний запах, опускаю погляд на її солодкі губи і ковтаю вологу, що зібралася в роті. Мене раптом охоплює така пристрасть і таке бажання, що мені стає майже фізично боляче стримуватись. І найголовніше, це взаємно.

Видихнувши з рваною насолодою, я пристрасно впиваюся в її губи, отримавши миттєву відповідь. Міцно притискаю до себе, підхоплюю Кім на руки та опускаю на ліжко, нависнувши зверху. Жадібно приливаю до її губ знову і тут починає дзвонити телефон. Кім відсувається у спробі дістати його.

- Не відповідай, - хрипко заперечую я, перехопивши гаджет.

- Але... Елайна...

- Нікуди не дінеться. Потім.

Я відкладаю телефон назад і знову цілую її. Кім миттєво здається в мою владу і заривається пальчиками в моє волосся, залишивши телефон вібрувати на тумбочці. Я захоплюю губами її шкіру, граю з нею, пристрасно цілую, залишаючи на шиї мітки та вологі сліди. Веду рукою нижче, повільно розстібаючи сорочку, і добираюся до найпотаємнішого. Перериваю поцілунок і накриваю долонею її теплий живіт, відчуваючи, як він здригається під моїми чуттєвими дотиками.

- Він і справді підріс, - хрипко шепочу я, погладжуючи кінчиками пальців випираючий горбок. Не можу описати ту ніжність, яка переповнює мене. Я ласкаво заглядаю їй у вічі. - Знаєш, Кім, я завжди мріяв про сина, але зараз розумію, що мені абсолютно не має значення, хто в нас народиться. Я лише хочу бути поряд з вами і любити вас.

І так і не давши їй відповісти, я нахиляюся і цілую Кім, відводячи її за собою в безодню вогненної пристрасті та непереборного бажання.

1 ... 74 75 76 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Клянусь, я твій, Поліна Ендрі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Клянусь, я твій, Поліна Ендрі"