Читати книгу - "Дві сторони, Єва Басіста"

- Не чекав, - сказала вона, усміхнувшись.

- Якщо чесно, то ні, але я вас завжди радий бачити, - впустив він тещу до квартири. Тим часом Лілія вже вийшла на коридор.

Матір невдоволено глянула на доньку. Їй не подобалося, що Лілія виглядала жахливо та доволі неохайно.

- На жаль, мені треба бігти на роботу, - сказав хлопець. - Гадаю, що через декілька годин буду.

- Так, біжи, - сказала Аліна.

Кученюк обійняв свою дружину, поцілував у лоба та побіг, а тільки двері за ним зачинилися та пройшло десять секунд, то роздався голос матері рудої:

- Це що таке? Ти чому в такому стані!? Га? Виглядаєш як курка! Ліліє!

- Мамо, я тобі казала, що сталося! - крикнула у відповідь вона.

- Я чула, але це не привід зараз тут мені помирати. Ти маєш бути сильною, а не розводити тут соплі. Бігом сходила до душу, вимила голову та нафарбувалася!

Лілія хотіла відповісти матері, що нічого не бажає, але цього не дав зробити Жовтенький.

- Хто там? - запитала жінка, коли дівчина тримала телефон у руках.

- Він.

- Бери трубку та будь з ним жорстокою! Не показуй свою слабкість! Змусь його переживати! - гаркнула жінка, сівши на диван та надувши свої великі губи.

Дівчина зиркнула на маму та взяла трубку, адже вибору у неї не було.

- Слухаю, - сказала Лілія.

- Лисичко, тягни свою дупу до моєї хати - мені якось скучно, - говорив він.

- Ти, мабуть, номером помилився. Це не зоопарк.

- А у тебе бачу нові зубки виросли? Мені таке подобається, але зараз не до твоїх вибриків. Давай їдь до мене.

- Я нікуди не поїду, бо дуже зайнята.

- Що? - обурився він. - Ти зайнята? І чим?

- У мене сьогодні манікюр, педикюр та фарбування волосся.

- Що? У тебе не фарбоване волосся! Не розказуй мені!

- А ти звідки знаєш?

- Ліліє, не зли мене! Бігом приїжджай до мене!

- Дмитро, йди до сраки, - промовила дівчина та закінчила розмову.

Очі Аліни Діденко виражали щиру радість. Вона була задоволена донькою.

- Ось так і тримати. Будь такою постійно. Він тобі нічого не зробить.

- Надіюся, - відказала вона, хвилюючись. Руда боялася, що Дмитро щось зробить Роману, який поїхав до нього.