Книги Українською Мовою » 💙 Зарубіжна література » Біблія, Невідомий Автор 📚 - Українською

Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Біблія" автора Невідомий Автор. Жанр книги: 💙 Зарубіжна література. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 78 79 80 ... 313
Перейти на сторінку:

А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!

14 І сказав їй Боаз у час обіду: Підійди сюди, бери хліба, замочуй у квасі шматок свій та їж. І сіла вона збоку женців, а він подав їй пряженого зерна. І їла вона, і наситилася, і ще й залишила.

15 І встала вона збирати. А Боаз наказав слугам своїм: Хай і між снопами збирає, і не кривдьте її.

16 І також залишайте їй зі снопів потроху, хай вона збирає, а ви не сваріть її.

17 І збирала вона на полі аж до вечора, і вимолотила те, що назбирала, і було близько ефи ячменю.

18 І понесла вона, і ввійшла до міста, і показала свекрусі, що вона назбирала. А потім дала їй, що залишила від свого обіду.

19 І сказала їй свекруха: Де ти збирала сьогодні? Хай буде благословенний, хто прийняв тебе! І вона розповіла своїй свекрусі, у кого працювала: Ім'я того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Боаз.

20 І сказала Ноомі до невістки своєї: Благословенний він у Господа, що не позбавив милості своєї ані живих, ані померлих. І сказала їй Ноомі: Близький нам той чоловік, він з наших родичів.

21 І сказала Рут: Він сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінчать моїх жнив.

22 І сказала Ноомі до своєї невістки: Добре, дочко моя, що ти вийдеш з його служницями, щоб не чіпали тебе на іншому полі.

23 І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закінчення збору ячменю та пшениці. І жила вона зі своєю свекрухою.


Рут 3

1 І сказала їй свекруха: Дочко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочинку, що буде добре тобі.

2 А тепер ось Боаз, наш родич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде провіювати ячмінь на току.

3 А ти вмийся, і намастися, і одягни на себе кращий одяг свій, та й піди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчить їсти та пити.

4 І коли він ляже, то ти приміть те місце, де він лежить. І ти прийдеш, і відкриєш приніжжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити.

5 А та сказала до неї: Все зроблю, як ти кажеш мені.

6 І пішла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.

7 А Боаз з'їв та випив, та й стало весело йому на серці, і прийшов він відпочити біля копиці. А вона тихо прийшла, і відкрила його приніжжя та й лягла.

8 І опівночі проснувся від холоду той чоловік, та й звівся, аж ось жінка лежить у приніжжі його!

9 І він сказав: Хто ти? А вона відповіла: Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич.

10 А він сказав: Благословенна ти в Господа, дочко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті.

11 А тепер, дочко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю тобі, бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна!

12 Справді я маю право викупу, та є ще ближчий родич від мене.

13 Ночуй цю ніч, а ранком, якщо він викупить тебе, то добре, а якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, як живий Господь! Лежи тут аж до ранку.

14 І лежала вона у приніжжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один одного. А він сказав: Хай не знають, що жінка приходила на тік.

15 І додав: Потримай хустку, що на тобі. І він відміряв шість мір ячменю, і поклав на неї, та й пішов до міста.

16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та запитала: Як справа, дочко моя? І вона розповіла їй усе, що зробив їй той чоловік.

17 І сказала: Ці шість мір ячменю він дав мені, щоб я не прийшла порожньо до тебе.

18 А та сказала: Почекай, моя дочко, аж поки довідаєшся, як випаде справа, бо той чоловік не заспокоїться, доки не закінчить цієї справи сьогодні.


Рут 4

1 А Боаз прийшов до брами, та й сів там. Аж ось проходить родич, про якого казав був Боаз. І він сказав йому: Зайди сюди та присядь! І той зайшов і сів.

2 А Боаз узяв десять чоловіків зі старшин того міста та й сказав: Сідайте тут! І вони посідали.

3 І сказав він до родича, що мав право викупу ділянки поля брата Елімелеха, що продає Ноомі, яка повернулася з Моаву.

4 А я подумав, що маю запропонувати тобі, щоб ти купив при тих, що сидять тут, та при старшинах народу мого. Якщо викупиш, добре, а якщо не викупиш скажи мені, щоб я знав, бо окрім тебе нема кому викупити, а я за тобою. А той сказав: Я викуплю.

5 І сказав Боаз: Того дня, коли набудеш поле з руки Ноомі, то набудеш також моавитянку Рут, жінку померлого, щоб поставити ім'я померлому на наділі його.

6 А родич сказав: В такому випадку я не зможу викупити, бо можу розорити свою спадщину. Візьми право викупу собі.

7 А колись було серед Ізраїля, що на підвердження викупу, обміну чи укладення угоди: чоловік знімав сандалю свою, і давав своєму ближньому, і це було свідоцтвом серед Ізраїля.

8 І сказав родич до Боаза: Купи собі! І зняв свою сандалю.

9 І сказав Боаз до старшин та до всього народу: Ви свідки сьогодні, що я набув усе, що Елімелехове, і все, що Кілйонове та Махлонове з руки Ноомі.

10 А також моавітянку Рут, Махлонову жінку, набув я собі за жінку, щоб поставити ім'я померлому на спадкові його, і не буде знищене ім'я померлого між братами його та з брами його міста. Ви сьогодні свідки на це!

11 І сказав весь народ, що був у брамі, та старшини: Свідки! Хай зробить Господь цю жінку, що входить до оселі твоєї, як Рахіль та Лія, що вони обидві формували оселю Ізраїлеву. І набувай маєток в Ефраті, і хай буде славне ім'я твоє в Віфлеємі.

12 А через нащадків, що Господь дасть тобі від цієї молодої жінки, хай стане оселя твоя, як оселя Переца, що Тамар народила була Юді.

13 І взяв Боаз Рут, і вона стала йому за жінку. І він увійшов до неї, а Господь дав їй вагітність, і вона народила сина.

14 І сказали жінки до Ноомі: Благословенний Господь, що не позбавив тебе сьогодні родича! І буде славним ім'я його серед Ізраїля.

15 І він буде тобі втіхою душі та годувальником твоєї сивини, бо народила його твоя невістка, що любить тебе, що ліпша тобі за сімох синів.

16 І взяла Ноомі ту дитину, і поклала її на коліна свої, і була їй за няньку.

17 А сусідки назвали ім'я йому промовляючи: Народився син для Ноомі! І назвали його Овед. А він батько Єссея, Давидового батька.

18 А оце Перецові нащадки: Перец породив Гецрона,

19 а Гецрон породив Рама, а Рам породив Аммінадава,

20 а Аммінадав породив Нахшона, а Нахшон породив Салмона,

21 а Салмон породив Боаза, а Боаз породив Оведа,

22 а Овед породив Єссея, а Єссей породив Давида.


ПЕРША КНИГА ПРО САМУЇЛА1 про Самуїла 1

1 І був один чоловік на ім'я Елкана, єфремлянин з Раматаїм-Цофіму, з Єфремових гір, син Єрохама, сина Ілія, сина Тоху, сина Цуфа.

2 А він мав дві жінки, ім'я одній Анна, а ім'я іншій Пеніна. І були в Пеніни діти, а в Анни дітей не було.

3 А той чоловік кожного року ходив зі свого міста до Шіло, щоб вклонятися та приносити жертви Господові Саваотові. А там два Ілієві сини, Гофні та Пінхас, були священиками для Господа.

4 І в той день, як Елкан приносив жертви, то він давав своїй жінці Пеніні й усім синам її та дочкам її частини,

5 а Анні давав частину подвійну, бо любив її. Та Господь замкнув їй утробу.

6 А її суперниця гнівала її докучаннями, що Господь замкнув їй утробу.

7 І так робив він кожного року, коли вона входила до оселі Господа, а та так гнівила її. І вона плакала й не їла.

8 І запитав чоловік її Елкан: Анно, чого ти плачеш і чого не їси? І чого сумне твоє серце? Чи ж я не кращий тобі за десятьох синів?

9 І встала Анна після їди та пиття в Шіло, а священик Ілій сидів на стільці при бічному одвірку Господнього храму.

10 А вона була в печалі, і молилася до Господа та плакала гірко.

11 І дала вона обітницю: Господе Саваоте, якщо дійсно зглянешся на біду твоєї невільниці, і згадаєш мене, і не забудеш своєї невільниці, і даси своїй невільниці нащадка чоловічої статі, то я дам його Господові на всі дні життя його, а бритва не доторкнеться його голови.

12 І коли вона довго молилася перед Господнім обличчям, то Ілій пильнував за її вустами.

13 А Анна промовляла в серці своєму, тільки губи її ворушилися, а голосу її не було чути. І Ілій сприйняв її за п'яну.

14 І запитав у неї Ілій: Аж доки ти будеш п'яною? Витверезися від свого вина!

15 А Анна відповіла: Ні, пане мій, я в печалі, а вина та п'янкого напою не пила я. І я вилила душу свою перед Господнім обличчям.

16 Не вважай своєї невільниці за негідницю, я довго молилася з великої своєї скорботи та з туги своєї.

17 І сказав Ілій: Іди з миром! А Бог Ізраїлів дасть тобі бажання твоє, яке ти від нього жадала.

18 А вона сказала: Хай невільниця твоя знайде милість в очах твоїх! І пішла та жінка своєю дорогою, та й їла, а обличчя її не було вже сумне.

19 І встала вона вранці, і вклонилася перед Господнім обличчям. І повернулися вони, і ввійшли до свого помешкання в Рамі. І Елкана мав інтимну близькість із своєю жінкою Анною, а Господь згадав про неї.

20 І по році завагітніла Анна, і сина народила. І назвала вона його Самуїлом, бо від Господа жадала його.

21 І пішов той чоловік Елкана та всі домашні його принести для Господа річну жертву та обітниці свої.

22 А Анна не пішла, бо сказала до чоловіка свого: Як буде відлучений цей хлопчик, то відведу його і тоді він з'явиться перед Господнім обличчям, і назавжди залишиться там!

23 І сказав їй чоловік її Елкана: Роби те, що добре в очах твоїх! Залишайся, аж поки відлучиш його, тільки хай виконає Господь своє слово. І залишалася та жінка, і годувала свого сина, аж поки вона відлучила його.

24 А коли відлучила, то повела його з собою та з трьома бичками й одною ефою борошна, і бурдюком вина. І привела його до Господньої оселі до Шіло. А той хлопчик був ще малий.

25 І зарізали бичка, і привели того хлопчика до Ілії.

26 І вона сказала: О, пане мій, як жива душа твоя, мій пане, я та жінка, що стояла з тобою отут, щоб молитися Господові.

27 Я молилася за дитину оцю і Господь дав мені те, що я просила від нього.

28 А тепер я віддаю його Господові на всі дні, скільки він жаданий для Господа. І вклонилася там Господові.


1 про Самуїла 2

1 І молилася Анна та й сказала: Звеселилося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі! Розкрилися вуста мої на моїх ворогів, бо радію з порятунку твого!

2 Нема святого, подібного Господу, нема нікого, крім тебе, і скелі нема, як Бог наш!

3 Більше не промовляйте зарозуміло, хай з ваших вуст не виходить зухвальство, бо Господь Бог знає все, і він виявляє вчинки!

4 Лук сильних поламаний, а немічні підперезалися силою!

5 Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімох народила, а багатодітна знесиліла.

6 Господь вбиває й оживляє, до шеолу впроваджує і підносить до неба.

7 Господь робить убогим та збагачує, понижує він та звеличує.

8 Підіймає нужденного з пороху, а убогого зі смітника, щоб посадити з вельможами і престол слави їм дати на спадщину, бо Господні основи землі, і на них він поставив землю.

9 Він ноги святих своїх стереже, нечестиві ж погинуть у темряві, бо сильною не з сили стає людина.

10 Супротивники Господа будуть розбиті! З неба Господь загримить на них і розсудить він кінці землі! І він дасть силу своєму цареві, і повищить рога свого помазанця!

11 І пішов Елкана до Рами, до оселі своєї.

1 ... 78 79 80 ... 313
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Біблія, Невідомий Автор», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Біблія, Невідомий Автор"