Читати книгу - "Поцілунок одного разу, Ольга Манілова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Та не пропоную я такого, алло? Добре, Кирило при ній, і якщо що — одразу до Зельнегорська її закине, і осядуть там добряче. Точняк?
— Ні, — занурює Карелін це слово в простір, наче розгортаючи кран із багатотонною шпалою. - Не закине.
Лешей стукає олівцем швидко-швидко.
Карелін спостерігає за вхідним дзвінком на свій телефон. Блимає нідерландський номер. Тільки Сєров так дзвонить, коли знову працює у місті.
На цей дзвінок він чекав.
Сєров - людина нічийна. Точніше надлюдина, мабуть. Гіркота жовчю обпалює горло. Значить так і буде.
Якщо найманець у місті, то це вирішена справа.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поцілунок одного разу, Ольга Манілова», після закриття браузера.
