Читати книгу - "Поцілунок одного разу, Ольга Манілова"

— Та не пропоную я такого, алло? Добре, Кирило при ній, і якщо що — одразу до Зельнегорська її закине, і осядуть там добряче. Точняк?

— Ні, — занурює Карелін це слово в простір, наче розгортаючи кран із багатотонною шпалою. - Не закине.

Лешей стукає олівцем швидко-швидко.

Карелін спостерігає за вхідним дзвінком на свій телефон. Блимає нідерландський номер. Тільки Сєров так дзвонить, коли знову працює у місті.

На цей дзвінок він чекав.

Сєров - людина нічийна. Точніше надлюдина, мабуть. Гіркота жовчю обпалює горло. Значить так і буде.

Якщо найманець у місті, то це вирішена справа.