Читати книгу - "Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу"

Манафорт насправді не закрив жодної з цих імовірних угод з нерухомістю, які він провернув, щоб крутити ці мільйони за кордоном. Однак успішно утвердив свою значущість як помічник олігарха й політтехнолог в Україні. Він допоміг промосковській Партії регіонів отримати переважну більшість на парламентських виборах 2006 року, і провів кілька наступних років, знищуючи найсильніших лідерів Помаранчевої революції — Президента Віктора Ющенка і прем’єр-міністра Юлію Тимошенко. Особливу загрозу для московського впливу в Україні становила Юлія Тимошенко. Вона спромоглася стати лідером президентських перегонів 2010 року, використавши для цього дорогу газову угоду Фірташа й пообіцявши покласти їй край. Вона переконливо доводила: заради чого дозволяти «РосУкрЕнерго» лише упродовж одного року викачувати 800 мільйонів доларів, відіграючи роль посередника нікому не потрібного посередника?

Манафорт і його команда, навалившись на прем’єр-міністра Тимошенко усією своєю силою, упродовж шести місяців перед виборами 2010 року знизили її рейтинг на 20%. Навіть переукладеної нею у 2009 році російсько-української газової (без Фірташа) угоди виявилося не досить, щоб схилити на свій бік більшість виборців. Зрештою, у лютому 2010 року, колишній спеціаліст із контрабанди курятини і лідер Партії регіонів Віктор Янукович притис її і втиснувся в президентське крісло. За перемогу Януковича Манафорт отримав щедру винагороду і розкішний новий контракт як позаштатний радник нового українського президента.

Одним із перших розпоряджень Януковича як президента було нацькувати генерального прокурора на Юлію Тимошенко. Закрий її! Прокурор Януковича звинуватив Тимошенко у зловживанні службовим становищем під час «незаконного» підписання нової, в обхід Фірташа, газової угоди, без дотримання усіх бюрократичних приписів. США та Європа неабияк підтримували Тимошенко, тому перед Манафортом стало завдання як слід попрацювати з громадською думкою. Відповідно до матеріалу Люка Хардінга в «Гардіан» (який пізніше був підтверджений юридичними матеріалами команди спецпрокурора Роберта Мюллера), Манафорт найняв сумнівну піарфірму, очолювану американськими емігрантами, щоб розробити активну медіаоперацію з дискредитації Тимошенко. «Еф-Бі-Сі медіа» запевнила, що цього можна досягнути старими перевіреними способами, як-от згодовування журналістам компромату на Тимошенко і замовні принизливі авторські колонки. Плюс, також, розсилка підривних електронних листів провідним особам, що формують західну громадську думку. Але вони також готові застосувати й новинки. Як щодо важливих, ворожих до Тимошенко повідомлень, посіяних так, щоб вони швидко зійшли на все відразливішій ниві твіттера? Як щодо «модифікації сторінки «Вікіпедії», щоб підкреслити [її] корупційність». «Еф-Бі-Сі» зауважила, що зможе використати електронний простір, аби змалювати її «нерозсудливою», «без державницького мислення» і «вкрай злобною, безчесною й антисеміткою». Може створити цілий сайт, присвячений її ганьбі — «Справа Тимошенко». Можливо навіть створити анонімні онлайн-відео, на яких вона буде схожою на борисоєльцинських-часів-нетверезо-слізне-белькотіння. «Простір соціальних медіа пропонує величезні можливості для створення «провини за асоціацією37», — пояснили «Еф-Бі-Сі». Манафорт забезпечив «Еф-Бі-Сі» шестимісячний контракт на 250 тисяч доларів щомісяця й обіцянку продовжити його ще на рік, якщо робота буде виконана гарно і в рамках бюджету».

Незважаючи на те що «Еф-Бі-Сі» доклали максимальних зусиль, вирок Тимошенко у жовтні 2011 року — вона отримала сім років ув’язнення, наказ відшкодувати завдані збитки у розмірі 194 мільйони доларів і заборону брати участь у наступних президентських виборах — західні уряди витлумачили так, як це було насправді: замовлення Януковича знищити найпотужнішого політичного конкурента. Тож нечиста на руку команда Манафорта з формування громадської думки працювала далі. Вони отримали пречудову допомогу від ультраправих сайтів на кшталт «Брейтбарт ньюз», які вкинули гранату, що розлетілася уламками звинувачень у причетності до антисемітизму: «Один видатний єврейський лідер, що побажав лишитися невідомим, заявив, що [Гілларі] Клінтон авторською колонкою в «Нью-Йорк таймс», де критикує чинну українську адміністрацію [Януковича], своїм висловленням де-факто щодо підтримки пані Тимошенко та її вибору, створила «неонацистського Франкештейна». Двох зайців одним пострілом. Тимошенко і Клінтон! «Панове, ось перша частина серії статей, які побачать світ, коли ми продовжимо нарощувати зусилля, — написав діловий партнер Манафорта Рік Гейтс в електронному листі, пересилаючи матеріал із «Брейтбарт» Алану Фрідману, колишньому журналісту «Волл-стріт джорнал», який керував гівнометом «Еф-Бі-Сі». «Алане, усі лаври за коментар Франкенштейна ваші».

Манафорт також отримав деяке підкріплення від більш знаних і менш брудних кіл, хоча ця допомога коштувала йому незрівнянно дорожче. Він домовився, щоб поважна американська юридична фірма підготувала «незалежний» звіт про судову справу Тимошенко. Фірма ця — «Скадден, Арпс, Слейт, Мігер енд Флом» — здається, з висновками не поспішала. Звіт завбільшки у триста сторінок (з одинадцятьма окремими додатками, включно з корисною інформацією про дійових осіб) оприлюднили лише у грудні 2012 року, більш як через рік після завершення судового процесу і більш як через рік перебування Тимошенко в тюрмі.

За даними юридичних орлів «Скадден», з’ясувалося, що судове переслідування Тимошенко було законним. Було знайдено певні порушення закону, які західні судді могли б засудити, але загалом вирок був переконливий. «Суд першої інстанції ґрунтувався у встановленні вини Тимошенко на виявлених фактах, засвідчених у протоколі судового засідання», — йшлося у звіті. Також наводилося прямолінійне твердження: «На основі протоколу, Тимошенко не надала чітких і конкретних доказів політичної мотивації, яких було б достатньо для скасування її засудження відповідно до американських норм». Міністерство юстиції України, яке офіційно замовило звіт, незалежний звіт, висловило «вдячність... за професійний аналіз, який неупереджено викладає факти справи».

За даними представників міністерства у Києві, «Скадден» виконав усю цю законодавчу експертизу на більш-менш благодійний засадах — як мило! Україна стверджувала, що мусила сплатити фірмі за звіт десь 12 тисяч доларів. Провідний адвокат звіту — перший адвокат Обами у Білому домі Грег Крейг — відмовився розголошувати, наскільки багато чи як мало насправді заплатили його крутій юридичній конторі для багатих хлопців. Але з’ясується, що «Скадден» мав такі ж корисливі інтереси, як Фірташ та решта. Завдяки досягнутій Полом Манафортом домовленості, «Скадден» отримали з приватних джерел у Києві 4 657 568,91 долара США (пораховані федеральними прокурорами до останнього пенні!) О, і: «Окрім того, що [«Скадден»] замовили підготувати звіт, — йдеться в одному з документів, поданих спецпрокурором Мюллером, — їх також наймали представляти власне Україну, зокрема у справі Тимошенко; вони готували судову групу з обвинувачення Тимошенко». Ось звідки взялася ідея, що «Скадден» мав стати неупередженим спостерігачем за цим судовим процесом.

Хоч офіційний звіт фірми стверджував, що висновки суду щодо винуватості Тимошенко «підтверджені доказами», разом з тим