Книги Українською Мовою » 💙 Підліткова проза » Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд 📚 - Українською

Читати книгу - "Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонце, молодість, салют" автора Світлана Бонд. Жанр книги: 💙 Підліткова проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 82 83 84 ... 130
Перейти на сторінку:
Глава 28

Будь-яку вільну хвилину Діана проводила в кінотеатрі, малюючи плакати, які на неї звалювалися, як на художника. Все почалося з малюнка щодо захисту тварин, це було не за планом, і вважалося особистим проханням директорки. Достатньо намалювати відповідну картинку, назву, слоган і короткий віршик, написаний акуратним почерком. Тут фантазія Діани могла відтворити що завгодно.

Паралельно з цим вона малювала плакат до батьківського дня і сьогодні мала закінчити. Зайняла звичне місце за єдиним столом у приміщенні, увімкнула настільну лампу й відкрила велику висувну шухляду. Ватману не було, лежали тільки фарби. У Діани світ пішов з-під ніг, перед очима стояв кожен штрих, який вона вклала в цей плакат. Малювала власними нервами, аби надати найкращий результат. А його не виявилося на місці.

Діана перерила всю кімнату, але сховати його просто ніде. У залі, забитій стільцями й матами, було б складно загубити пару аркушів, імовірно, їх узяли навмисно. Вона вже збиралася до директорки, раптом та щось знає. У дверях зіткнулася з Валерою і Ларисою.

- Пропало все, - тримаючись за голову, видала Діана. - Зникли плакати, мене четвертують. І вас за одне.

Далі їй довелося в подробицях розповідати про втрату, і більш того - слухати невдоволення.

- Навіщо ти взагалі їх тут залишаєш? - Лариса зайшла в зал і оглянула слабо освітлене приміщення. - Могла б у себе в кімнаті зберігати, там безпечніше. От як їх тепер шукати?

- Потрібно ще тут усе перевірити, - запропонував Валера, заглядаючи під важкий мат, що валявся на підлозі.

У самий розпал їхніх пошуків прийшли Вероніка і Вадим разом із дітьми, яким обіцяли мультики. Вожаті допомагали малечі всістися, вислуховували побажання і не звертали уваги на колег, немов їх не існує.

За Веронікою ув'язалася дівчина з першого загону, що скаржилася на відсутність манікюру, а вожата запропонувала зазирнути до неї в гості. Тільки зараз з'ясувалося, що Вероніка підробляла, роблячи дівчатам нігті. Можливо, це було заборонено, але процедура важлива, тому ніхто не тріпався, інакше залишилися б без манікюру.

Діана здивувалася такій інформації, Христина першу зміну теж скаржилася, а потім усе спиляла і більше гель лаком не покривала, але якби дізналася про такі послуги в таборі, можливо, замислилася б. Хоча йти до Вероніки на нігтики небезпечно для життя.

Зараз усе відійшло на задній план, Діана підійшла до вожатих третього загону.

- Нічого цікавого тут не знаходили? Ватман, наприклад. Два.

Вероніка і Вадим синхронно махнули головами.

- Дивно, я думала, може, їх хтось украв, - Діана розглядала Вероніку довше, ніж зазвичай.

- Та кому потрібна твоя макулатура? - скривилася вона і повернулася до дітей.

Діана повторно обшукала приміщення, звісно, не добившись результату. Від думок, що доведеться починати заново, виникала істерика. Простіше піти до директорки, відмовитися від завдання й отримати звільнення, але не вбиватися так знову.

Коли до них зайшли Жанна Ігнатіївна у своїх огидних окулярах і В'ячеслав із кривою посмішкою, Діана ледь не завила. Вони підійшли до друзів і почали щось розповідати, паралельно демонструючи альбомний аркуш.

Діана рушила до них з надією, що вони знайшли її творіння, але це був малюнок хлопчика з другого загону. Спочатку його підозрювали в крадіжці окулярів, а потім змусили малювати на конкурс, який він навіть не застане. Це буде в третю зміну, потрібна картина на тему "Літо". Виглядало дуже чарівно.

Тільки проблема в тому, що це творіння було точнісінько як малюнок із фантазій Діани. Міст через річку, очерети, вдалині невеликий будиночок, з іншого боку стрілка до табору. Вдалині бігають діти з повітряним змієм. У небі птахи. Цим вона надихалася за територією табору, де й справді був невеличкий міст, прихований величезною вербою, гілки якої лягали на воду. Решту деталей вона вималювала в голові й поділилася з друзями, щоб вони не зобразили подібне. А зараз побачила таке у ворогів.

- Треба ж, як у нас фантазія схожа, - прокоментувала Діана. - Такий самий хотіла намалювати.

- Тепер не намалюєш, - видала Жанна. - Галина Андріївна вже схвалила, від вас чекає чогось іншого.

Діана стиснула щелепу від образи. Вони б не змогли так просто вгадати її думки, та й підслухати доволі проблематично, враховуючи, що це обговорювалося в закритому приміщенні. Найімовірніше, хтось зі своїх випадково проговорився. А може й не випадково.

Коли Діана вийшла з головного залу, помітила в кінці вузького коридору Вадима з Веронікою, які про щось сперечалися і явно не соромилися у висловах, але за гучним мультиком їх ледь було чутно. Діана бачила, як Вадим грубо притягнув Вероніку до себе, намагаючись щось довести, та обурювалася у відповідь і все стояла на своєму.

 

*** 

Ярослав потягнув Рому з собою на курилку, яка хоч і була за парканом, але вважалася доволі безпечним місцем. Так просто сюди ніхто не сунеться. Навіть директорка змирилася зі шкідливими звичками Ріка з Валерою і більше не відловлювала їх на місці злочину. Від них же вимагалося одне - приховувати свої пригоди від дітей і не смердіти димом.

- Нудно, треба щось влаштувати, - Ярослав затягувався цигаркою.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 82 83 84 ... 130
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд"