Читати книгу - "Інґа"

Незабаром після повернення Інґи з Чарлстона у Кік Кеннеді з її кавалером Джоном Уайтом сталася сварка. Крізь сльози Кік сказала подрузі, як вона пишається тим, що у Джека з Інґою «ніколи не буває скандалів». Інґа погодилася, на що далекоглядний Уайт зазначив: «І не дивно: Інґа дозволяє йому ходити по собі наче по лінолеуму». Вона написала Джекові, що така ремарка Уайта була «не надто приємною, але скидалася на жарт. Принаймні, я так це сприйняла»{638}.

У Чарлстоні Інґа не хотіла з’ясовувати стосунків із Джеком, але це також означало, що в них не відбулося чесної розмови про майбутнє. Коли вони були разом, то не помічали нічого, крім поточного моменту. Однак через таке уникання проблем між ними зростала напруга.

Повернувшись у Вашинґтон, Інґа зателефонувала розлюченому Джеку. Він розказав, що коли наступного ранку після її від’їзду намагався тихцем вислизнути з готелю, портьє, якого він вважав стукачем BMC, голосно зауважив, що Інґа не сплатила рахунок, і це привернуло увагу інших клієнтів. «Моє ім’я тут заплямовано», — скаржився Джек. Коли ж Інґа спитала, чи цей випадок може призвести до звільнення Джека з BMC, він відповів: «Ще й як може»{639}.

Інґа покликала Джека на наступні вихідні у Вашинґтон. Сіссі Паттерсон запросила її на вечірку на честь графа Олега Кассіні і його нової дружини — розкішної кіноактриси Джин Тірні, тож Паттерсон бажала, щоб Інґа привела свого «кавалера»[57]. Бажання Сіссі бачити Джека на вечірці, а також очевидний захват, який до нього мала політикиня і письменниця Клер Бут Люс, спонукало Інґу подражнити Джека, мовляв, став «юним пестуном американської жіночої інтелігенції»{640}.

Але насправді Джека займало, — і це продемонструвало незадоволення, коли його впізнали в готелі Fort Sumter, — чи привертатимуть ще більше уваги суспільства його стосунки з Інґою. До нього вже дійшла плітка, що журнал Life збирається написати матеріал, ґрунтуючись на колонці Уїнчелла, тож він спитав Інґу, чи вона щось чула про це. Та сказала, що попросила Френка Уолдропа перевірити, чи Life справді планує таку статтю, але він її перервав, і сказав «не пхатися в усе це»{641}. Life так і не написав про Джека з Інґою.

Розмова з Джеком не заспокоїла Інґу, тому за своєю звичкою вона написала йому листа, детально описуючи свої почуття. Вона спитала, чи він колись замислювався над поняттям «дім», яке Інґа називала «прекрасним» словом, що «коли правильно сказано, викликає образи матері, батька і кохання»{642}.

«У нашому віці — в моєму достоту — це, мабуть, пов’язано із чоловіком і дітьми», — писала Інґа. Всупереч цьому визначенню далеко від Джека її власна квартира на півночі Вашинґтона на 16-й вулиці під номером 1600 здавалася їй «будь-чим, але не домом. Це прямокутне, неприємне нове приміщення, де я сплю, поспіхом готую свій сніданок, дуже рідко розважаюся і ніколи не вкладаю сюди серце». Поряд із Джеком — чоловіком, якого кохала, номер 132 у Fort Sumter видавався їй «домашнішим», ніж місце, де вона жила{643}.

Цього разу для неї було навіть ще важче прощатися із Джеком у Чарлстоні, ніж у попередній візит двома тижнями раніше. «У цьому небезпека, — писала Інґа. — Тут криються сльози, горе і нещастя. Не лише в коханні, яке для мене є найвільнішим з усіх почуттів, що паморочать голову, але також і в сумуванні за коханим, і в розгубленості. Кілька місяців тому я казала тобі про це, і ти виглядав здивованим, можливо, ти і зараз не розумієш мене»{644}.

Попри свій дбайливо вибудуваний імідж чоловіка, незалежного від емоцій, Джек таки розумів Інґу, але так само, як і вона, перебував у розгубленості. Він безумовно її кохав. У свої 24, коли дедалі більше його друзів одружувалися, він також замислювався про шлюб. Війна і ймовірна передчасна смерть надавали одруженню з Інґою ореолу романтики, особливо в контрасті з нудною сімейною ідилією на взірець батьківської.

Джек сумнівався, що знайде когось, хто так само чудово підходитиме йому, як Інґа. Вона була б ідеальною дружиною політика, от тільки він не міг побратися з нею і піти в політику. І поки він ще не повністю вирішив, що робити, і зберігав трохи сподівань, що зможе мати як Інґу, так і політичну кар’єру, хоча глибоко в душі він уже знав до чого схилитись, якщо постане питання остаточного вибору.

Джек усвідомлював, що скандал вплине не лише на його кар’єру, а й на репутацію родини, яку так старанно здобував Джозеф Кеннеді. Шлюб з Інґою не лише паралізує його політичні прагнення, а й зашкодить братовим, а цього, як знав Джек, у родині не подарують. Похід у Білий дім був не чиїмсь особистим шляхом; це було родинне завдання, бо тепер Кеннеді стали сім’єю лише політиків. Жоден із дітей Кеннеді не збирався наслідувати батька в бізнесі. Відтепер активи Джозефа Кеннеді були лише засобом фінансування і просування політичних цілей його родини.