Читати книгу - "Інґа"

Через два десятиліття мер Нью-Йорка Нельсон Рокфеллер зруйнував свої плани на президентство, розлучившись із дружиною і побравшись із молодшою розведеною жінкою, яка була подругою його сім’ї. Джек, чий останній справді щирий романтичний порив завершився водночас із розривом з Інґою, похитав головою. «Не вірю, — сказав він видавчині Washington Post Кетрін Ґрем. — Жоден чоловік не любить кохання більше за політику»{645}.

Вірність родині також вартувала Інзі втрати важливого союзника в її боротьбі за Джека. Кік обожнювала Інґу, проте отримавши і зрозумівши сигнали від батька, вже не була на її боці. Взагалі, за словами Інґи, тепер Кік зізнавалася, що «заздрила» стосункам Інґи з Джеком, хоча тут радше пасувало б «була обачною»{646}.

Інґа повідала Джекові, що Кік «більше боїться болю, який я завдам тобі в майбутньому, ніж [sic] радіє щастю, яке ми маємо зараз». Вона не звернула уваги на побоювання Кік, зазначивши: «Твоя сестра молода і нетерпима». Інґа визнала, що мусить «одним оком наглядати» за майбутнім, і додала, що воно без Джека «змушує її міцно заплющувати очі». Вона погоджувалася, що не було сенсу легковажити очевидне, але при цьому почувалася онімілою, наче людина «після трьох кварт віскі Haig»{647}.

Така розгубленість пояснює, чому саме того дня, коли Інґа написала любовного листа Джекові, вона сказала Нільсу Блоку, що той може приїхати у Вашинґтон і переспати з нею.

З моменту зустрічі із Джеком Блок випав з життя Інґи. Близькі у Колумбійському університеті, коли самотня Інґа нудьгувала без чоловіка, який був майже за п’ять тисяч кілометрів, вони з Блоком ще якийсь час бачилися після її переїзду до столиці. Мандруючи штатом Західна Вірджинія, 28 червня 1941 року вони потрапили в автомобільну аварію, в якій Інґа зламала ніс, надламала зуби, отримала купу синців, зокрема і під очима.

За кермом була Інґа, хоч на той час уже кілька років не їздила, але коли вони подали заявку на виплату страховки, Блок назвав водієм себе, бо поліс був у нього, а не в Інґи. Вона вимагала щедрої компенсації своїх пошкоджень, жаліючись, що тепер думає припинити свою кінокар’єру, і що «такий удар по її вроді стане бар’єром на можливому шляху» в Голлівуд{648}.

Інґа ставилася до Блока так само, як, за словами Уайта, Джек ставився до неї самої — як до лінолеуму, — тож її вдячністю за те, що він дозволив видурити страховку, стало повне припинення контактів з Блоком після зустрічі з Джеком. Розрив був таким остаточним, що коли Інґа наприкінці січня 1942 року зв’язалася з ним із пропозицією повечеряти разом під час її приїзду у Нью-Йорк у справі розлучення з Фейошем, Блок щиро здивувався. «Часом у тебе дуже дивний спосіб справляти сильне враження, — сказав він. І, вдячний бути в її товаристві, додав: Але я про це вже забув»{649}.

Почувши про її розлучення з Фейошем і про розлад її стосунків із Джеком, Блок знову активно почав добиватися Інґи. Він зателефонував їй, говорячи, що хоче приїхати у Вашинґтон побачитися. Спершу це сподобалось Інзі, і вона сказала, що було б «мило» з ним зустрітись, але потім передумала. Блок наполягав, сказав, що приїде, лише якщо зможе «бути з нею в ліжку»{650}. Інґа відмовила — спочатку.

За півгодини Блок зателефонував знову і благав передумати. Інґа з розчаруванням відповіла, «що часом не може йому сказати “ні”», і при цьому відчула, як впала у власних очах, бо погодилася переспати з Блоком, кохаючи Джека, навіть якщо той думав її кинути. «Я не хочу спати з десятком чоловіків водночас», — стверджувала вона. Але Блока це не злякало. Він сподівався витіснити Джека з думок Інґи і того самого вечора вилетів у Вашинґтон{651}.

Значну частину ночі він провів у квартирі Інґи. Пильні агенти ФБР стежили, як світло то запалювали, то гасили, поки Блок рано-вранці не вийшов і не поселився в готелі Lafayette. Майже одразу Інґа пошкодувала про цю ніч і бажала, щоби Блок відчепився від неї.

Наступного ранку він подзвонив запросити Інґу на сніданок, але та відповіла, що має справи майже цілий день. Блок засмутився. Він нагадав, що прилетів лише заради неї, але вона у своїй манері знайшла відмовки, щоб його не бачити. Вони посварилися, і Блок повернувся у Нью-Йорк, а Інґа того ж вечора пішла на вечірку аташе британського посольства{652}. Блок почувався скривдженим, але його пожирала жага.

Однак Інґа знову думала лише про Джека. Повернувшись о першій ночі, вона написала йому, що наштовхнулась на Артура Крока, про якого знала, що він «основний агент Палм-Біч», себто — шпигун Джекового батька. Крок, писала вона, «розважав вашинґтонські вечірки оповідками про мене, і, можливо, про тебе». Це був короткий лист. Інґа писала, що дуже втомлена, не пояснюючи, чому так мало спала напередодні{653}.

Яка іронія! Можливо, один-єдиний раз упродовж свого дорослого життя Джек Кеннеді зберігав моногамні стосунки. А жінка, якій він був вірним, зраджувала йому, хоча тоді він про це не знав і, вочевидь, ніколи так і не дізнався.

Можливо Джекові з Інґою пощастило б зберегти свої стосунки, якби вони