Читати книгу - "Вибач та зрозумій, Катя Кірініна"

— Світ не крутиться навколо тебе, Андрію, але десь ти маєш рацію, причина пов'язана і з тобою теж.

— І з Сашком? Вона за нього чи за мене? — роблю хоч якісь спроби дізнатися, що в них зараз відбувається у стосунках.

— Тобі не сподобається, що я відповім, і це мені ще більше незрозуміло. Раніше вона була проти, щоб ми розлучалися, а зараз проти ...

Вона не домовила, але я здогадуюсь, що посварилися сестри саме через те, що Олеся припустила думку, що хоче бути зі мною. Отже, Сашко злився.

— А де зараз Вербицький? — обережно питаю. Наче по тонкому льоду, роблю крок.

— Я не знаю, ми поки що не спілкуємося. Я не хочу про це говорити, тебе це не стосується, Заремський, — напружено відповідає вона.

Мабуть, усе саме так, як я й припускав, питання лише в тому, наскільки Лисички вистачить, щоб мовчати. Вона вся нервує і боїться, але, швидше за все, не мене. Вона боїться, що зараз скаже зайвого і потім їй буде соромно.

— Ти сказала, що Рита проти. Чому тебе це дивує? Ми з нею ніколи не були особливо близькими. Наскільки я пам'ятаю, вона ніколи не втрачала нагоди мене зачепити або підколоти, — переводжу тему трохи вбік, щоб не втопитися у ревнощах.

— Але я думала, що після того, як ти їй допоміг, вона перестане це робити. Та й неважливо все це, ти вчинив як чоловік, але, мабуть, образа Рити більша, ніж я думала, — пояснює Лисичка і витягує свої гарні ноги в коротких джинсових шортах.

Намагаюся не думати про її ноги, хоч це трохи важче, ніж я очікував. Вони довгі, підтягнуті та засмаглі. У порівнянні з тією худенькою Олесею, ця нова версія не може залишити байдужим.

— У сенсі — допоміг? — перепитую я.

Мене особливо не цікавлять чиїсь образи, але не пригадую, коли це я встиг допомогти її сестрі?

Олеся кілька секунд не розуміє, про що я запитав, але, опанувавши себе, дивиться, як на ідіота.

— Коли дав їй грошей і закрив питання з боргами, — мало не розжовуючи, відповідає вона, а я все ще не можу зрозуміти, про що, власне, мова.

Про борги її сестри я чув, мені ніколи не називали суму, але я знав, що Олеся допомагала сестрі.

— Чому ти на мене так дивишся? — Лисичка робить великий ковток вина.

— Тому, що не пам'ятаю, щоб я допомагав Риті з боргами, — спокійно відповідаю я.

Не знаю, що зараз відбувається, але Олеся напружується ще більше і її очі округлюються до таких розмірів, що страшно на неї дивитись.

— Почекай, ти після нашого розлучення дав їй гроші. Вона розрахувалася з колекторами й змогла ще Макса влаштувати у приватну школу. Якщо ти раптом не хочеш мені розповідати — справа твоя, але брехати не обов'язково, вона мені все сказала кілька років тому. Я зізнаюся, трохи позлилася на неї, але зрештою зрозуміла, що їй це було потрібно.

Оце так поворот. Той рідкісний випадок, коли я вклав гроші, а вони пішли не за призначенням.

Стає ніяково, навіть вигляд гарних ніг не допомагає спокійно перетравити цю інформацію.

— Якщо я скажу, тобі доведеться злитися, адже я не давав їй грошей для того, щоб вона покрила свої борги. Гроші, які я дав твоїй Риті, були для тебе та на тебе. Мене в принципі Рита не сильно турбувала, вибач, а ось те, що ти пішла від мене без нічого — не давало мені спокою. Якби тоді знав, що ти ще до того ж вагітна, взагалі замкнув би в будинку, але я не знав. Це чудово, що ти подбала про сестру і віддала їй гроші, але мені хотілося, щоб ти жила в нормальних умовах, а зараз бачу, що ти й моя донька живете у будинку, де є таргани. Іноді твоя доброта, Олесю, тебе погубить.

— Ті гроші ти дав їй для мене? — ошелешено запитує Лисичка і різко сідає.

Мовчки киваю. Здається, я так і сказав.

— Так, я розумів, що ти не візьмеш їх особисто, навіть до останнього сумнівався, що через сестру ти приймеш їх. Але, судячи з того, що ти не шпурнула мені їх у морду, ти змирилася. Тієї суми цілком би вистачило купити нову гарну квартиру, та й не тільки.

— Що Рита й зробила, — шепоче Олеся, і сльози доріжками на обличчі. — Не розумію, якщо їй потрібні були гроші, чому вона мені не сказала? Я б справді все їй віддала, вона моя сестра.

І тут до мене доходить. Це як удар блискавки в тім'ячко від усвідомлення її слів.

— Стоп, ти що, не знала взагалі про ці гроші?

Я справді шокована. Мені завжди здавалося, що я вчинив правильно, адже Рита — найближча людина в Олесі, а тут виходить, що вона взяла все, що я дав, і витратила на себе?

— Твою матір, я вб'ю її, — різко підводжусь з місця.

— Андрію, — підлітає Олеся до мене і намагається загородити шлях, а я й справді думаю, що якщо зараз вийду з квартири, то поїду до цієї злодійки та придушу її власними руками. — Вона моя сестра, хто знає, чим вона керувалася.

— Вона тобі не сестра, це ти так її називаєш! — гаркаю я. — А після такого, Олесю, її взагалі не буде у твоєму житті. Я тобі обіцяю. Вона знала, що ти була тоді вагітною, і з легкою та чистою совістю забрала всі гроші, а ти змушена була працювати, не покладаючи рук. Навіщо? Щоб зараз жити в орендованій квартирі? Кажеш, квартиру змінила і пацана у хорошу школу відправила? Я поясню їй, що таке добре і що таке погано.