Читати книгу - "Космічні мільярдери"

На відміну від Безоса, Маск був давнім користувачем «Twitter» і чудово розумів її особливості. Очки додавалися за агресію та сарказм.

«Не такий уже й “найрідкісніший”. Ракета “Grasshopper” виробництва “Space X” здійснила шість суборбітальних польотів три роки тому і досі в робочому стані», – випалив Маск звертаючись безпосередньо до Безоса. Пізніше він написав у своєму твіті: «Можливо, Джефф не знав, що суборбітальні польоти “Space X” [з вертикальним зльотом і приземленням] почалися в 2013 році. Орбітальні з приземленням на воду в 2014. На черзі орбітальні з приземленням на сушу».

На цьому він не закінчив.

«Титул першої багаторазової суборбітальної ракети належить “X-15”, – написав Маск, посилаючись на експериментальний ракетний літак Повітряних сил США, розроблений у 1960-х – та Берту Рутану за комерційний запуск», – маючи на увазі «Space Ship One», інноваційний політ якого відбувся лише дев’ять років тому.

У розмову втрутився їхній знайомий заможний любитель космосу та новатор у галузі відеоігор Джон Кармак, щоб виступити у ролі посередника в усіх твітах. Кармак заробив мільйони на створенні класичних ігор на кшталт «Commander Keen», «Doom» та «Quake» і в 2000 році заснував власну ракетну компанію, щоб позмагатися за «X Prize», але зрештою після декількох збиткових невдач призупинив її. Він звернувся до Маска зі словами, що попри всі попередні досягнення, здійснені в суборбітальному масштабі, досягнення «Blue Origin» не могло не вражати.

Серед ракетних інженерів зліт і приземлення «Blue Origin» розглядали як дещо унікальне у сфері космосу. Команда Безоса продемонструвала оригінальну розробку двигуна й упоралася з непростим завданням, щоб проконтролювати і спрямувати ракету назад для безпечного приземлення. Проте вони також визнавали й винятковість Маска, розмежовуючи ракети, які літали до межі космосу, тобто ту розпливчасту позначку в сотню кілометрів, і тих, хто підіймався вище 160 кілометрів (100 миль), упродовж тривалого часу. Суборбітальні ракети можуть упоратися з посередніми науковими проектами та подарувати людям чудовий краєвид, але орбітальні ракети можуть запускати прибуткові супутникові сузір’я, виконувати дослідницьку роботу для NASA і не тільки. Усім відомо, що туризм ніколи не був тим видом бізнесу, який міг стати прибутковим без покровителя мільярдера – одна із причин, чому Маск натомість заснував «Space X», яка доставляла вантажі на орбіту.

Щоб дістатися до орбіти, потрібен літальний апарат, здатний виробляти порядки величин більшої потужності й сили, ніж для того, щоб долетіти до межі космосу. Важливо не те, якої висоти сягає ракета, а до якої швидкості розганяється. Уся хитрість у тому, щоб розігнатися до такої швидкості, аби рухатися вперед так само швидко, як падаєш назад, й у такий спосіб залишаючись на постійній висоті над Землею. Для низької орбіти ця швидкість становить приблизно 17 500 миль за годину[13]. А для того, щоб досягти межі космосу, ракетам «Blue Origin» потрібно розігнатися лише до 2125 миль за годину[14]. Відносно, це така ж відмінність, як між швидким велосипедистом на шосе і спортивними автівками.

Ось що так дошкулило Маску: його ракета вибухнула, виконуючи один із найбільш екстремальних маневрів, якого люди могли очікувати від механічного пристрою, натомість Безосу оплески дісталися за дитячу забавку, і здавалося, що ніхто на всій планеті не помічав різниці.

70 м.

Повернутися

3,96 м.

Повернутися

132,2 градуси нижче нуля за Цельсієм.

Повернутися

1,814 кг.

Повернутися

402,2 км.

Повернутися

3218,688 км.

Повернутися

Від 402 до 37,015 км відповідно.

Повернутися

667,73 км².

Повернутися

14,48 км.

Повернутися

15,24 м.

Повернутися

93,3 км.

Повернутися

6,920 км/год.

Повернутися

28163,52 км/год.

Повернутися

3419,856 км/год.

Повернутися