Читати книгу - "Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу"

Горизонтальне буріння вважалося перспективною технологією ще в 1994 році, але воно було недоведеним і дорогим. Щоб мінімізувати ризик збитків і заохотити більше бурильників вдаватися до нього, депутати Оклахоми запропонували значне відшкодування податків кожному охочому інвестувати в горизонтальне буріння. Усі бурильники й надалі мали б сплачувати стандартний податок завбільшки у 7% від ринкової ціни з усієї видобутої з-під землі нафти й газу. Але якщо вони видобули нафту й газ за допомогою нових горизонтальних свердловин, то отримували знижку у шість сьомих від щойно сплаченого податку. Це знижувало податкову ставку на нові горизонтальні свердловини до 1% — але лише упродовж двох перших років розроблення свердловини або ж допоки вона не окупить початкові витрати. Що б з того не відбулося першим. Спочатку говорити про вартість таких відшкодувань штату не випало — можливо, кілька мільйонів доларів щороку — але це також не виявилося особливо ефективним стимулом. До 2002 року, через вісім років після початку експерименту, горизонтальні свердловини становили всього приблизно 5% від пробурених в Оклахомі свердловин. Того ж року законодавчий орган одноголосно продовжив податкову ставку в 1% з двох до чотирьох років або ж до моменту окупності. Усе ще продуманий і недорогий спосіб стимулювання горизонтального буріння.

Потім було вирішено, що параграф «до моменту окупності» — все ще трохи скупуватий для нафтогазових компаній. У 2010 році законодавчий орган постановив, що горизонтальні бурильники платитимуть одновідсотковий податок упродовж чотирьох років незважаючи ні на що — забудьте про параграф, відповідно до якого вигідній оборудці приходив край, щойно свердловина нарешті покривала витрати на її буріння. Вони навіть не намагалися далі називати це «знижкою» і сказали бурильникам, що їм більше немає потреби виписувати чеки авансом. Депутати нагадали своїм виборцям, що ця майбутня поступка промисловості залишається пунктом «антидемпінгового» перегляду, тобто це дозволить їм через кілька років зняти великі податкові пільги. І до 2014 року чимало оклахомців були раді, що її можна зняти, оскільки до того часу стало зрозуміло — поєднання гідравлічного розриву і горизонтального буріння взяли своє, і більше не було потреби когось вмовляти бурити горизонтально. Вартість горизонтальних свердловин також зменшувалася, і бурильники з’ясували, що, на відміну від традиційних вертикальних, горизонтальні свердловини рідко бувають сухими. У розпал сланцевого буму майже дев’ять з кожних десяти свердловин, пробурених в Оклахомі, були горизонтальними. Через те, що цей незначний податковий стимул започаткували ще 1994 року, бум у горизонтальному бурінні став найдорожчою річчю, за яку уряду Оклахоми довелося заплатити. Лише у 2014 році штат мав перерахувати нафтогазовим компаніям, які бурили на його землях, майже 300 мільйонів доларів. Тобто 300 мільйонів доларів компаніям, які їх насправді не потребували. У той час, як горизонтальні бурильники сплачували 11,7% податків за видобуток у Вайомінгу, 11,5% у Північній Дакоті і 6,7% у Техасі, горизонтальні бурильники в Оклахомі сплачували ефективну загальну ставку десь усього 3%. Перевірте бюджети шкіл, щоб зрозуміти, нащо це, зрештою, виходить.

Найяскравіше світло у кінці тунелю оклахомської податкової кризи, яка поглиблювалася, полягало в тому, що великі податкові поступки для горизонтального буріння нарешті доживали своїх днів, як вважала переважна більшість мешканців штату. Проведене в 2014 році опитування показало, що лише 28% виборців Оклахоми підтримали продовження у 2015 році податкових пільг для горизонтального буріння. А 64% надали перевагу простому припиненню терміну дії податкової пільги, «щоб забезпечити краще фінансування освіти, громадського порядку, залізниці та інших потреб штату». Для Гарольда Хамма й інших керівників нафтогазової індустрії це була проблема. Вони заявили, що результати опитування були «міфом»; зрештою, це було опитування від демократів, проведене групою із Нью-Йорка. Промисловість готувалася до боротьби. Віцепрезидент зі зв’язків із громадськістю Хаммового «Континентал ресорсес» на Губернаторській енергетичній конференції 2014 року роз’яснив принципи, якими керувалася компанія. «Наприкінці минулого року в нашому офісі був джентльмен, який просто розповідав про сміливість, — сказав віцепрезидент Крістін Томас. — Він говорив: «Так само, як заразне боягузтво, так само заразна мужність». Я занотував це того дня. І це щось на кшталт нашої наскрізної теми упродовж року. Ми намагаємося виявляти мужність у всьому, що робимо щодня. Будьте мужніми і пишайтеся місією, про яку ми маємо розповідати».

«Континентал» і її друзі вийшли, похитуючись, сповнені мужності, щоб зберегти свої епічні й руйнівні податкові пільги. Промисловість замовила власне опитування, опитування Сунерів, проведене доморощеними республіканцями, і з’ясувала, що 70% оклахомців насправді проти будь-якого «підвищення податків». Звісно, якщо ви про це запитаєте у такий спосіб, то й відповідь одержите відповідну. Те, що мало статися, насправді «підвищенням податків» не було; зрештою підвищення податків потребувало б схвалення трьома четвертими членами як палати представників, так і сенату, чого однозначно й беззаперечно ніколи не станеться. Насправді ось-ось мав збігти закладений набагато раніше термін дії величезної, застарілої, довготермінової програми, яка почалася з надсилання штатом щороку нафтогазовим компаніям величезних ласих чеків на загальну суму в сотні мільйонів доларів. І згадані компанії ладні були б називати це підвищенням податків, трелями ранкового солов’я, скубі-дубі-ду-на-поміч-іду, — та як завгодно, аби це лишень допомогло їм подовжити угоду.

Під час парламентських засідань тієї весни коридорами Капітолію сновигали лобісти, мужньо розповідаючи нафтогазову байку. Припинення податкових пільг «однозначно означатиме зменшення в штаті кількості свердловин», — цитував «Волл-стріт джорнал» віцепрезидента «Континентал» з урядових й законодавчих питань Блу Хаслі. Піар-команда «Девон енерджі» поділяла таку думку: «У той час, як дехто вважає, що підвищення податків для нафтогазової галузі може забезпечити додаткове фінансування освіти, насправді буріння меншої кількості свердловин в довготерміновій перспективі завершиться зменшенням загальних прибутків, традиційно спрямованих на освіту». Щоб донести цю думку до кожного, «Девон» привозила величезну кількість парламентаріїв зі штату Оклахома до своєї нової гігантської офісної вежі, яка зверхньо дивилася на пошарпану будівлю Конгресу десь там у далині.

Бурильники навіть вийшли на контрдемонстрацію на сходах Капітолію, Мітинг за бурові установки, зі своїми плакатами: «Не буріть дурня!» На підтримку нафти й газу зібралися тисячі людей, серед них сотні співробітників «Континентал ресорсес» Хамма, привезених з його офісної вежі в Оклахома-Сіті (ощадливий, як завжди, він зайняв стару штаб-квартиру «Девон енерджі», коли кількома роками раніше перевів домашній офіс «Континентал» із Еніда. Уже все налаштоване для нафтової компанії. Не довелося нічого змінювати).

Колишній помічник Хамма з урядових питань, Майкл «Бубба» Кантрелл, повернувся до справ, щоб очолити мітинг. Кантреллу все це було настільки ж близьке, як і будь-якому типовому незалежному оклахомському