Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Україна-Європа 📚 - Українською

Читати книгу - "Україна-Європа"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Україна-Європа" автора Лада Лузіна. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 89 90 91 ... 158
Перейти на сторінку:
загальному залі, а у окремій хатинці ресторації. Туди я і повернувся. Двері були прочинені. З них лунали веселі голоси Родіона і… нашого лейб-попа. Вони кепкували з моєї хохляцької наївності – з того, що я щиро вірив, немов ми застосовуємо Алгоритм, аби спонукати диктатора таки вести Україну до Європи. Направ-ду ж вони прагнули розігнати процес європейської інтеграції настільки, щоб його зупинка стала якомога боліснішою для суспільства. Тоді можна було б сподіватися на обопільну ізоляцію диктатора, на втрату залишків його авторитету – в Україні і зовні.

– Але ж, судячи з усього, ваш президент таки має намір у листопаді підписати у Вільнюсі Угоду про асоціацію, – зауважив Джеронімо.

– Помиляєшся, – Гогенлое провів задумливим поглядом струнку спортсменку-молодичку, яка пробігала повз них, – розвідка повідомляє, що Москва готує пакет привабливих фінансових пропозицій для українського диктатора, аби зірвати Угоду. Лише чистоганом – п'ятнадцять мільярдів.

– Шіт! – вирвалося у Джеронімо, і не було зрозумілим, чи це стосується спортсменки, чи почутого від боса. – Гаразд, але я не дуже розумію, яким чином твоя оповідь, Остапе, стосується перемоги над світовим Люципером.

– Ще хвилину і дізнаєшся. Почувши про справжні наміри реконструктора та афонського пройдисвіта, я збагнув, що вже давно є зайвим у цій грі. Усі козирі були лише в них на руках. Отже, мене могли й сховати кудись на мілке дно Київського моря. Треба було тікати. Так, місяць тому, я опинився у Берліні. Тепер про Люципера. Споглядаючи дії російського самодержця, я дійшов висновку, що до нього так само застосовують психо-технологію, подібну до Алгоритму.

– Навряд чи, він не забобонний і не боязкий… – заперечив Джеронімо.

– Але навіжений, – відповів Остап, – переконаний у повсякчасній несправедливості Світу щодо Росії, недостатній повазі до неї. Також він страшенно переймається тим, що з розпадом СРСР Росія є наддержавою лише у власних очах. Решта країн вважає її тільки гігантською бензоколонкою з ядерними ракетами. Відновлювати справедливість так, як він її бачить, самодержець достеменно почне з України.

– Схоже на правду, – погодився Гогенлое. – Україна йому потрібна, бо у вас є, що їсти, роботящі люди та хороший клімат. З Україною Росії можна ізолюватися хоч і від усього іншого Світу.

– І у такій ізоляції самовтішатися своєю смішною для інших величчю, – докинув Джеронімо. – Отже, струсом для Світу, спричиненим Люципером, має стати поневолення ним України, чи не так?

– Саме… – погодився Остап. – Крім того, закріпачення України дасть президенту Росії можливість довічно зберегти владу – росіяни бо у своїй більшості ностальгують за імперією і ладні заради її відновлення вибачати владарю і корупцію, і некомпетентність, і власну злиденність.

Від тієї розмови під дубом у Грюнвальді минуло майже дев'ять місяців. Надійшов травень. За цей час Джеронімо разом з Остапом побували у Вільнюсі. Туди наприкінці листопада їх відрядив Гогенлое. У литовській столиці Джеронімо вперше побачив українського диктатора. В історичному палаці великих князів Литовських президент країни зібрала керівників європейських держав на обід. Завдяки зв'язкам Гогенлое, Джеронімо з Остапом теж потрапили сюди як журналіст (Джеронімо) та фотокореспондент (Остап) чомусь португальської новинної агенції. Байдуже, що португальської мови не знав жоден із них.

Диктатор із кам'яним виразом обличчя сунув поміж інших лідерів країн у супроводі охорони та чиновного почту. Довкола нього миттєво виникала порожнеча – ніхто не бажав спілкуватися з ним, бо вже було відомо, що президент України відмовився підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Здавалося, що шерхіт від потирання московських долонь долинає аж до цієї зали.

Наступного похмурого ранку Остап мало не зіткнувся лоб у лоба з реконструктором Родіоном та лейб-попом. Перед відльотом до Берліну вони з Дже пішли на пагорб, що височіє над місцем, де зливаються Няманус та Вільнява, до стародавнього замку засновника Литовського князівства – Гедиміна. На вузькій брукованій доріжці вони спочатку почули голосну розмову виразною московською говіркою, а за мить з-за повороту з'явилася ця парочка. Остап ледь встиг накинути каптура куртки та відвернутися, ніби споглядаючи краєвид унизу. Джеронімо ж розгледів обох: реконструктор – рудуватий, з бородою та гнилими зубами; – піп чорнявий, зі злющим поглядом карих очей. Від обох смерділо потом та перегаром. Балакали, як згодом пояснив Остап, про те, як тепер за допомогою Алгоритму вони геть розхитають ситуацію в Україні і нікуди тоді вже її диктатор від російського самодержця не подінеться.

В аеропорту Дже побачив двох високопоставлених співробітників Фонду світової безпеки – ФСБ, однак ті вдали, що не знають його – вочевидь, Фонд намагався, не афішуючи того, тримати руку на пульсі подій довкола України.

Ще один спогад цих місяців стосувався лютневого Києва. Туди Гогенлое відрядив самого лише Джеронімо. Остапа не пустив – непокоївся за його безпеку. Вир Другої української революції якось враз затяг зазвичай обачного та розважливого Дже. Йому довелося і потягати шини на Грушевського, і взяти участь у зведенні барикади на Городецького. Якось, тягнучи з двома англомовними парубками студентського вигляду лаву до барикади на сходах, якими Лютеранська виливається на Хрещатик, він побачив над наметом російський триколор. Наступного ж ранку Джеронімо з несподіваною для себе гордістю пов'язав неподалік і американського прапора. Поряд також майорів британський «Юніон Джек». Неподалік – прапори Франції та Німеччини.

Їхнє поєднання тут – на задимленому Хрещатику, раптом осяяло його свідомість розумінням цілей, яких прагнув московський самодержець, розв'язавши криваву війну в Україні. Не лише її поглинення було його метою, а й розкол Заходу. Англосаксонський світ цей московіт прагнув протиставити континентальній Європі. У такий спосіб з єдиного центру впливу Захід перетворювався на два слабших, між якими Москві було б легше маневрувати. Україна з її ресурсами була б дуже помічною у цих маневрах. От під впливом якого Алгоритму перебуває самодержець усеросійський! Що ж до українського диктатора, то він, після стрілянини снайперів по людях у центрі Києва, – у довічній ізоляції від свого народу і Світу.

Увечері Джеронімо з кав'ярні «Купідон», що на Пушкінській, зв'язався скайпом з Остапом, аби поділитися з ним думкою про вплив і на російського президента його власного Алгоритму. На диво, у помешканні парубка перебував і Гогенлое. Отож розмова вийшла на трьох. Та й вранішнє відкриття Джеронімо виявилося ніяким не відкриттям.

Наступний спогад. Берлінський зоопарк у квітні. Остап намагається приманити ближче до ґрат здоровецького вепра, щоб ліпше роздивитися його, але дикому кабанові не до оглядин. У нього саме обід у глибині просторої вольєри.

Джеронімо з Куртом, споглядаючи його спроби, ведуть собі розмову.

– Днями Анжела з чоловіком приймали з офіційним візитом голову Китаю, – каже Гогенлое. – Вона подарувала голові республіки стару мапу

1 ... 89 90 91 ... 158
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Україна-Європа», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Україна-Європа"