Читати книгу - "Україна-Європа"

– Звісно, – легко погодився парубок. – Про нового сусіда може б я ніколи нічого і не дізнався, але якось приїхав до нього друг. Сіли вони випивати на балконі – весна саме буяла. А в мене двері на балкон були прочинені. І от з розмови я зрозумів, що вони однополчани – служили по всьому світу в українських миротворчих контингентах. Вони – кінологи, ті, хто зі спеціально навченими собаками працює. А сусіда нині в резиденції диктаторових псів виховує та доглядає. Там і алабаї, і англійські мастифи. Та головне – мастифи тібетські. Здоровецькі собацюри з Китаю. За контрабанду звідти їхніх цуценят – розстрілюють. Цій породі аж шість тисяч років, а коштує сто штук баксів одненьке цуценя… Утім до діла, – правильно зрозумів Остап погляд Гогенлое. – 3 розмови кінолога з другом я також довідався, що диктатор дуже й дуже забобонний. Вірить у всілякі прикмети та знаки. Водночас – страшенно богомільний та боязкий. Отакий от чоловік править нині Україною. Я відчував, що це можна використати задля спрямування його вчинків, але як саме не міг придумати. Почав вивчати різні події з життя президента. Трапився мені такий факт. Коли він заступав на свою посаду, то на мізинці правиці, яку президент тримав на Пересопницькій Євангелії, виблискував перстень, який ніби належав самому імператорові Візантії Костянтину IX, а згодом його онукові Володимиру Мономаху. Галасу довкола тієї каблучки зчинилося тоді чимало. Придворні підлабузники, знаючи любов майбутнього диктатора до усіляких сакральних старожитностей, навперейми заходилися трактувати її як видимий знак тяглості влади президента вже не лише від гетьманів та київських князів, а й від візантійських імператорів. У Москві з того ремствували – вони бо Третій Рим. Вирішив я, що розмови довкола каблучки є доброю нагодою пошукати собі спільників. Підготував фейкову доповідь на тему «Роль історичних артефактів у вихованні поваги громадян до носіїв та символів влади».

– Ну й ідіотизм, – всміхнувся Джеронімо.

– Не повіриш! Проконало! Я ще й усілякого сакрального туману напустив, на богообраність носіїв влади у доповіді натякнув, – далі розповідав Остап. – Напросився я виступити з цим на одній конференції у Російському Культурному Центрі. Є в нас на Подолі у Києві така напівдипломатична установа для роботи під прикриттям. Після конференції на фуршеті підвалює до мене один чолов'яга. Назвався Родіоном – історичним реконструктором з Москви. Сказав, що його дуже зацікавили мої ідеї, а сам він має зв'язки у високих київських і московських кабінетах з людьми, які цікавляться стародавніми артефактами та їхнім сакральним впливом на сьогодення. Ми стали вряди-годи балакати з реконструктором про такі усілякі речі. Якось у розмові торкнулися і забобонності диктатора. Я натякнув, що маю з цього приводу одну ідею. Родіона це захопило. На той час ненависть до мародерства президентської родини вже стала мало не суспільною нормою. Трохи тамував її лише задекларований ним намір привести Україну до Європи. На диво, російський реконструктор теж говорив, що це правильний шлях…

– А що із тією каблучкою? – поцікавився Джеронімо.

– Виявилася фальшивою. І це стало у нагоді нам із реконструктором. Подарувала її одна приватна антикварна фірма, яка не надто переймалася автентичністю старожитностей – головне сенсаційність походження. Отже слухайте далі. Лишень давайте присядемо, – Джеронімо вказав на лаву під огородженим тиночком товстезним дубом. – Вигадав я річ, яку подумки назвав Алгоритмом. Сталося це так: якось трапилося мені відео, де майбутній диктатор у Станіславові падає від кинутого студентом яйця. Я тоді звернув увагу на дату цього курйозу. – Остап взяв з землі гілочку та написав на вогкому ґрунті: 24.09.2004. – Коли додати цифри у числах між крапками, то вийде: 6.9.6… Як бачите, це майже число диявола, з перевернутою центральною шісткою – 9. У сумі вони дають число 21, а воно цифру: 3.

– Трійка у нумерологічній традиції вважається щасливою, – зауважив Гогенлое.

– Але не для нашого диктатора. Слухайте ж далі. За моїм задумом, Алгоритм мав являти собою тлумачення впливу ряду подій, які траплялися з президентом у минулому, на його майбутнє. Коли він діятиме правильно, то Алгоритм забезпечить йому довічне правління, а як – ні, то буде йому казенний дім і далека дорога у небуття. Поділився я цією ідеєю з Родіоном. В нього аж очі загорілися. Пообіцяв знайти попа, який би узяв на Алгоритм сертифікат благословення із самого святого Афону. Дуже бо наш диктатор до афонських старців прислухається. Я ж тим часом узявся за детальну проробку Алгоритму. За відправну точку узяв дату яєчного конфузу у Станіславові. Перевернуту шістку-дев'ятку розтлумачив, як поворотну точку долі диктатора – в залежності від його подальших дій – доброї або злостивої долі.

– А трійку? – Джеронімо мимоволі зацікавився цією авантюрою.

– Трійку витлумачив як попередження клієнту від потойбічних сил про майбутню поразку. Річ у тому, що тоді – у четвертому році, коли він вперше балотувався на президента, то програв у повторному другому турі голосування, себто у третьому турі. От тобі й три – щасливе число нумерологічної традиції. Фальшиву каблучку на Пересопницькій Євангелії подав, як лиховісну прикмету несправжності поточного президентства. Ще, напередодні вступу президента на посаду, завалився пам'ятник засновникам Києва – першим князям Кию, Щеку, Хориву та сестрі їхній князівні Либіді. Наступного дня, коли президент прямував по булаву у Верховну Раду, її двері самі собою раптом почали зачинятися перед ним – мало не вдарили. Та перлиною Алгоритму став мокрий жалобний вінок, який завалився на голову президента, коли той разом з російським колегою покладав його до пам'ятника Слави, під час вітряної грози. Складені у систему та прикрашені сертифікатом благословення з Афону ці та інші випадки мали переконати диктатора у правильності Алгоритму. Родіон виконав свою обіцянку, знайшовши попа із зв'язками на Афоні. Він зумів прилаштуватися до диктатора у лейб-духівники і за деякий час підсунув йому Алгоритм. Подіяло, але не в усьому так, як ми на це сподівалися. Президент передоручив мародерство одному молодику, призначеному олігархом, проте європейська орієнтація України набула системності та конкретності, що викликало дедалі зростаюче роздратування Росії. І знову таки, на мій подив, Родіон цілком підтримував таке спрямування. Закінчився цей етап операції Алгоритм доволі несподівано для мене. Якось ми з Родіоном обідали у ресторації «Княжий двір» біля Вишгорода. Обговорювали подальші дії, до яких слід було спонукати диктатора, через нашого афонського пройдисвіта. Коли скінчили, то я поїхав, бо мав того вечора ще… гм… побачення, а реконструктор лишився. Сказав, що узвару ще хоче випити. Трохи від'їхавши, на заправці зауважив, що забув у ресторані кредитну картку. Обідали ми не у