Читати книгу - "Інґа"

Незабаром після повернення з аеропорту засмучена Інґа зателефонувала Фейошу.

«Чула, що наші друзі, які весь час за мною стежили (ти знаєш, про кого я), все ще на моєму хвості, — сказала вона Фейошу. — Схоже на те. Дізналася, що у них диктофон у моїй кімнаті. Сподіваюся, це правда, бо так вони можуть засвідчити мої цікаві розмови».

«Не слухай ці дурниці», — відповів Фейош, відмовляючись визнавати те, про що Інґа вже знала, тобто, що він також найняв приватного детектива стежити за нею.

Їй було відомо, що це не дурниці. «Але я це знаю з дуже надійних джерел завдяки моєму зв’язку з розвідкою BMC, — зазначила вона, посилаючись на Джека. — Тож я припиняю цей зв’язок».

«Що? — здивувався Фейош. — Не розумію».

«Я більше не побачу цю людину, — відповіла Інґа. — Я втомилася від цього абсурду. Заради Бога, мені потрібен спокій».

Фейош надокучливо просив сказати, що сталося, але Інґа відповіла, що нічого; вона збрехала і сказала, що рішення порвати з Джеком належало їй.

Знаючи більше за самих дійових осіб, МакКі зазначив, можливо, дещо з гіркотою, що «Інґа Арвад до цієї розмови явно була закохана до безтями у Джека Кеннеді і збиралася поїхати в Ріно, щоб розлучитися з Фейошем, а згодом вийти заміж за коханого»{703}.

Інґа все ще збиралася у Ріно на розлучення. Попри слова МакКі, вона ще до безтями кохала Джека. Але тепер вона достеменно знала, що він не зможе одружитися з нею. Як вона і передбачала, Джек покладався більше на розум, ніж на серце. Вона сказала Кік, що вирішила не бачити знову Джека, «хоч і вважає це дурним»{704}. Кік переказала Джекові: «Інґа дуже сумна… Я не питала про деталі, але дуже хотіла б»{705}.

Повернувшись додому три дні потому, все ще шокована розставанням із Джеком Інґа побачила, що її квартиру пограбували. Вона повідомила відділ поліції округу Колумбія, що зникли 450 доларів грошових переказів і деякі коштовні прикраси, зокрема діамантова обручка, яку вона оцінювала у 400 доларів.

Інґа не знала, що це було вже друге проникнення: раніше того дня, четвертого березня, ФБР, дізнавшись, що Джек розповів Інзі про аудіостеження за нею, відрядили аґента замінити несправний жучок.

Агенти відмовлялися вірити, що квартиру Інґи пограбували без їхнього відома, адже вони все ще стежили за нею. Вони повідомили Гуверу, що Інґа сама інсценувала пограбування, щоб «визначити, чи за нею все ще наглядають». Агенти також вважали підозрілою її «недостатню схвильованість» крадіжкою попри те, що вона все ще могла бути приголомшена розмовою із Джеком, яку вони не почули{706}.

МакКі вигадав план, як не дати Інзі їх обманути. Він накаже поліцейським детективам знову прийти до неї і заявити, що їм відомо про «чоловіків, котрі виходили вранці з її квартири». Вони вимагатимуть пояснень, хто ці чоловіки, де вони живуть, і «повідомлять їй, що хочуть з ними поговорити». Впевнений у тому, що такі дії образять Інґу, МакКі сказав Гуверу, що «подібне ставлення змусить її заткнутися»{707}.

Невідомо, чи цю блискучу операцію провернули, але у ФБР, певно, здивувалися, коли через дев’ять місяців у відділ поліції округу доставили арештованого, підозрюваного в реальному пограбуванні Інґи. Колишній її сусід на ім’я Коффі, який тоді вже служив у береговій охороні, намагався отримати готівку за грошовими переказами, зробленими на ім’я Інґи. Коффі, певно, не знав, якій статі належали скандинавські імена, бо намагався отримати гроші за липовим посвідченням берегової охорони на прізвище «Інґа Фейош»{708}.

Коффі мешкав на поверсі Інґи, тож це пояснює, чому крадіжка відбулася під носом у ФБР — її вчинили свої. Мабуть, Коффі нишком підглянув, як агенти ФБР зайшли у квартиру Інґи, прийняв їх за звичайних злодіїв, зрозумів, що зайти туди легко, от і вирішив, що дві крадіжки в один день ускладнять поліцейським життя — ті не зрозуміють, хто що поцупив.

За три дні після крадіжки на Інґу чекав третій шок цього тижня, коли сьомого березня зателефонував Джек. З моменту розставання не минуло і семи днів.

«Здивована мене чути?» — спитав він. «Трохи, можливо», — відповіла Інґа, хоча Кік і говорила їй, що брат хоче подзвонити. Джек пояснив, що зателефонував би раніше, але знову розболілася спина.

Інґа сказала Джеку, що все ще не отямилася після пограбування квартири. Потім — що скасувала заброньований квиток до Чарлстона.

— Чому ж ти не прилетиш? — спитав Джек.

— Що за питання! — вигукнула Інґа. — Ти що, не пам’ятаєш, що в неділю ми все вирішили.

— Знаю.

— О, ти вважаєш, що