Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Проект «Україна». Галерея національних героїв 📚 - Українською

Читати книгу - "Проект «Україна». Галерея національних героїв"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Проект «Україна». Галерея національних героїв" автора Андрій Юрійович Хорошевський. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Наука, Освіта / 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 108 109 110 ... 125
Перейти на сторінку:
виступ, можливість концентруватися на музиці, не відволікаючись на другорядні моменти. Свій останній концерт він дав у німецькому Любеку в 1995 році. Через два роки, 1 серпня 1997-го, великий музикант помер у Москві.

Кличко Віталій Володимирович

(народився у 1971 р.)

Кличко Володимир Володимирович

(народився у 1976 р.)

Боксери-професіонали, чемпіони світу в суперважкій вазі за версіями різних боксерських організацій

Вже не один десяток років прихильники і супротивники боксу ведуть запеклі суперечки на тему, що ж таке бокс – благородний вид спорту, якому віддавали данину пошани ще стародавні греки, або жорстоке видовище на потребу публіки, прояв первісних інстинктів, що не має нічого спільного із спортом. Але при будь-якому ставленні до боксу навряд чи хтось сперечатиметься, що брати Клички – це феномен. Причому феномен не тільки спортивний, але й інтелектуальний, громадський, культурний. І, нарешті, що найголовніше – феномен український, такий, що змінив ставлення людей у всьому світі не тільки до боксу, але і до України.

Віталій Кличко народився 19 липня 1971 року в селищі Бєловодськ (Киргизстан). Через 5 років, 25 березня, в селищі Сонячний (Казахстан) на світ народився його молодший брат Володимир. Їх батько Володимир Родіонович був військовим льотчиком, мати Надія Улянівна – службовцем. Разом з батьками брати об’їздили більшу частину Радянського Союзу, батько служив і за кордоном, родина змінила 13 гарнізонів і в 1985 році переїхала в Україну. Клички поселилися у військовому містечку на околиці Києва.

З 14 років Віталій почав серйозно займатися кікбоксингом і став залучати до спорту молодшого брата. Володимир також не відставав. Правда, його більше привертав бокс, спочатку, звичайно, аматорський. Боксом він почав займатися в 13 років, провів на аматорському рингу 140 поєдинків, з них 134 виграв, а 65 закінчив нокаутом. Вже в 17 років Володимир завоював звання чемпіона Європи серед юніорів, потім п’ять разів ставав чемпіоном України з боксу, чемпіоном I Всесвітніх ігор військовослужбовців у важкій ваговій категорії.

Паралельно з кікбоксингом захопився боксом і Віталій Кличко. У період з 1992 по 1994 рік він тричі ставав чемпіоном України у важкій вазі, а в 1995-му виграв Усесвітні ігри військовослужбовців і став срібним призером чемпіонату світу серед любителів. Віталій у своїй ваговій категорії вважався одним із головних претендентів на перемогу на Олімпіаді-96 в Атланті, але на Ігри не поїхав: його запідозрили у вживанні допінгу. Згодом з’ясувалося, що український боксер застосовував для лікування травми звичайні ліки, що продаються в будь-якій аптеці, але містять заборонений препарат. На тій Олімпіаді за брата сповна «відпрацював» Володимир Кличко і завоював золоту медаль. Після цього Кличко-старший не чекав ще чотири роки, поки йому трапиться шанс виграти Олімпіаду, а вирішив перейти в професіонали. На любительському рингу Віталій Кличко провів 210 боїв, в яких одержав 195 перемог (80 – нокаутом).

У другій половині 1996 року брати Клички (Володимир після Атланти також вирішив стати професіоналом) отримали безліч запрошень у різні боксерські організації. Вони обрали німецький клуб професійного боксу «Universum boxPromotion», з яким і підписали контракт восени того ж таки року.

Дуже швидко стало зрозуміло, що в Європі для братів Кличків немає суперників. Проте було багато і скептиків, які говорили, що всі перемоги Віталія і Володимира продовжуватимуться тільки доти, поки вони не зустрінуться із справжніми бійцями, які зосереджені в Америці. Свій перший поєдинок як професіонал Віталій Кличко провів 16 листопада 1996 року, нокаутувавши в другому раунді такого собі Тоні Бредхема. Того самого дня і також успішно дебютував його брат.

26 червня 1999 року в Лондоні відбувся бій, що кілька разів відкладався, старшого Кличка з британським боксером Хербі Хайдом. Легко нокаутувавши Хайда в другому раунді, Віталій Кличко став чемпіоном світу. Втім, поки що тільки за версією WBO, не найпрестижнішої.

І раптом осічка… 1 квітня 2000 року в Берліні Віталій віддає бій Крісу Берду, який тоді вважався перспективним, проте далеко не видатним боксером. Кличко упевнено почав цей бій, ведучи по очках, проте отримав травму плеча і після дев’ятого раунду відмовився продовжити бій. Після поєдиноку йому зробили складну операцію. Пояснюючи свій вчинок, Віталій сказав, що міг би продовжувати бій, але була вірогідність, що після цього він ніколи б не вийшов на ринг…

Проте поразка Залізного Кулака в черговий раз викликала розмови про неготовність братів до зустрічей з елітою суперважкої ваги. Перша поразка в кар’єрі мало не поставила на ній хрест, оскільки відмову Віталія багато хто визнав проявом боязкості. За старшого брата незабаром помстився Володимир, у тому ж таки 2000 році, упевнено перемігши Берда і ставши чемпіоном за версією WBO.

Віталій швидко відновив репутацію, здобувши протягом 2001—2002 років чотири перемоги і завоювавши титул Інтернаціонального чемпіона за версією Всесвітньої боксерської асоціації (WBA). Ці успіхи висунули Кличка-старшого на провідні позиції в рейтингу Всесвітньої боксерської ради (WBC), чий чемпіонський пояс вважався на той момент найпрестижнішим, оскільки ним володів загальновизнаний № 1 важкої ваги британець Леннокс, «Лев» Льюїс.

Обидва боксери почали бій обережно, чекаючи активних дій з боку суперника. Було багато клінчів і, як наслідок, багато фізичної боротьби. На початку другого раунду Віталій правим прямим примушує Леннокса похитнутися. Льюїс явно приголомшений. Глядачі теж. До середини третього раунду Льюїс розтинає шкіру під лівим оком Віталія. У перерві катмен[2]Віталія Джо Сауза встигає зупинити кров і склеїти вельми серйозний розтин. Але до шостого раунду кров рясно заливає лівий бік обличчя Віталія. Проте кінцівка бою була за Кличком, який змусив Льюїса побігати по рингу і розітнув йому шкіру на переніссі. Після закінчення шостого раунду доктор Пів Уолліс наполягає на зупинці поєдинку. Льюїс святкує перемогу.

За великим рахунком, в бою з Кличком-старшим самовпевненому британцеві вдалося вийти сухим із води. Чемпіонові допоміг той самий найпотужніший удар, що спровокував глибокий розтин під лівим оком українця. Кличко, до речі, стверджував, що розтин був нанесений головою.

На думку суддів, Віталій Кличко виграв чотири з шести проведених раундів, і спільний рахунок складав 58:56 на користь українського боксера. Леннокс Льюїс не погодився на матч-реванш, а вирішив закінчити виступ у ранзі чемпіона. Але Віталій змусив весь світ засумніватися в непереможності Леннокса Льюїса. А цей бій був названий одним із найбільш видовищних за всю історію сучасного боксу.

Після перемоги 6 грудня 2003 року над Кірком Джонсоном Віталій Кличко знов почав претендувати на

1 ... 108 109 110 ... 125
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Проект «Україна». Галерея національних героїв», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Проект «Україна». Галерея національних героїв"