Читати книгу - "Тілоохоронець для не коханої, Олександра Малінкова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Жарко? – Запитав Володарський. – То я можу це з легкістю виправити.
Після цього він підхопив дівчину й стрибнув разом з нею у басейн, спочатку пірнувши.
Злякана Адель обхопила його шию руками.
-Будь ласка не відпускай мене, я жахливо плаваю, - почала прохати вона.
Глибина була така, що Олексій зміг дістати ногами дна, на відміну від дівчини. Вона вчепилася в Лекса мертвою хваткою та як не намагалася, дна басейну так і не діставала.
Туш потрапила в очі, дівчина заморгала.
Коли вона зрозуміла, що він не відпустить, почала поволі заспокоюватися.
Молодий чоловік провів своєю мокрою долонею по її щоці, потім змочив знову й знову, поступово дуже обережно, та навіть ніжно почав змивати з її обличчя косметику, при цьому не відводячи від неї очей. Великим пальцем пройшовся по її червоного кольору вустам. Жест для неї був настільки інтимним, що по тілу забігали мурашки, а серце почало пропускати удари. Ось вона вже сама пірнула під воду, щоб змити залишки косметики. Стягнула з волосся застібку, яка тримала його у гульці, воно розсипалося по плечам. Таке м’яке на дотик середньої довжини та русявого кольору. Він пройшовся ніжно по його довжині, прибрав неслухняні прядки.
Його темно-карі очі, це все що вона бачила, в них зараз цілий всесвіт. Його мужнє обличчя, і нарешті його губи. Які вони на дотик та смак? Чи гарно він цілується? Якщо так то на скільки?
Її очі, такі гарні без тої тони фарби, яку вона кожен день наносить. Її вуста, такі спокусливі й зовсім поруч. Мабуть солодкі, як і вона сама. Та вона належить іншому. Покидьку, який зовсім її не вартий.
Він би міг скористатися моментом, найближчі дні вони будуть самі, як він зрозумів, чоловік кудись поїхав. Бачив у вікно його з валізою, але він цього не зробить. Йому просто не дозволять перейти цю межу його принципи.
Тут камера неподалік й вона добиває до басейну, - першою до тями прийшла Адель й на скільки могла в ситуації, якій опинилася, відсторонилася від молодого чоловіка, але зовсім Лекса не відпустила, - просто допоможи мені дістатися дна.
- Так звичайно, - сухо промовив він, досить буденним тоном, наче нічого не сталося, а вони просто зібралися попірнати.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тілоохоронець для не коханої, Олександра Малінкова», після закриття браузера.