Читати книгу - "Бачу ціль, шукаю сенс, Ванда Кей"

Теодоро тільки-но відкриває рота у спробі втрутитися, як його перебиває Нонна:

- Коли мені знадобиться твоя думка, Альберте, я дам тобі знати. А зараз дозволь тобі нагадати, що ти маєш підтримувати мене і тільки мене.

- Я тільки хотів сказати...

- Ми чули, - його мати і чути не хоче нікого і нічого. - Зроби милість, помовч, у тебе немає достатнього життєвого досвіду, щоб втручатися.

- Я вважаю, ми справді маємо все гарненько обміркувати, - я наважуюся на прояв миролюбного кроку. Хтось же має бути розумнішим і вжити заходів для припинення цього конфлікту. Маленька перепалка між матір'ю і сином дає мені можливість трохи заспокоїтися і зібратися з думками.

- Тут нема про що думати, - сухо заперечує Нонна. - У мене є впливові знайомі, і якщо ти не відмовишся від того, що тобі не належить, я пущу в хід свої зв'язки.

- А хіба таке можливо? Емма ж не була законною дружиною Густава, - боязко вступає в дискусію Клара. Дочка Нонни сидить покірно поруч із матір'ю, буквально заглядаючи тій до рота і тільки іноді перекидаючись багатозначними поглядами з братом.

Клара почувається ніяково, але проте явно зацікавлена розвитком ходу обговорень. От уже кого все це мало б найменше цікавити так це її. Щасливий шлюб, спосіб життя, наповнений дозвільним проведенням часу в нескінченних подорожах світом. Не схоже, що гроші сім'ї її особливо турбували. Дивний сам по собі навіть той факт, що дівчина знайшла можливість сьогодні бути присутньою на оголошенні заповіту Густава. З її то щільним графіком розваг! Невже таким оманливим здається її зовнішній блискучий вигляд? Усе це змушує мене уважніше придивитися до Клари, мабуть, доведеться зробити переоцінку думки про неї.

- Наявність законно оформлених шлюбних стосунків дійсно має важливе значення під час поділу майна померлого з подружжя. Але в даному випадку ми маємо справу із заповітом на користь певної особи. Юридично він бездоганно складений. Густав потурбувався і вніс усі наявні дані Емми, - Теодоро продовжує невтомно відбиватися від зазіхань на нікчемність заповіту, хоча вираз його обличчя промовисто свідчить про те, наскільки йому неприємні подібні баталії в стінах його контори, що встигла завоювати високу репутацію. - Ви, наскільки я встиг зрозуміти з нашої розмови, не заперечуєте той факт, що Емма абсолютно обґрунтовано має статус цивільної дружини Густава, - тут уже він не відмовляє собі в задоволенні додати дещицю сарказму та іронії в голос.

- Заповіт було складено згідно з конкретними вимогами мого клієнта, це святе, - нарешті сухо резюмує юрист. Він встає з-за столу, даючи тим самим зрозуміти присутнім, що вони зловживають його дорогоцінним часом, продовжуючи перемелювати одне й те саме.

В очах Нонни спалахує гнів, проте їй вистачає розсудливості почути й зрозуміти натяк в останніх словах Теодоро і вона різко підхоплюється з крісла. Як же зачеплена її гордість і честь.

- Ви дещо забуваєте, - жінка прямує до виходу, не потрудившись дотриматися правил пристойності та попрощатися з юристом. - Є суд і я знайду управу на вас, - звучать її останні перед виходом гнівні слова.

Скандальна сімейка залишає кабінет нотаріальної контори й у Теодоро з'являється можливість виконати свої обов'язки до кінця.

- Ох, Емма, чує моє серце, потопчуться вони на пам'яті Густава і на ваших нервах. Я, звісно, багато чого бачив на своєму віку, але щоб так безцеремонно, без елементарного такту... Не пригадаю подібного у своїй практиці, - юрист простягає мені папери, оформлені належним чином. - Якщо що, завжди до ваших послуг.

- Дякую вам, Теодоро. Згодна з вами, найімовірніше, я найближчими днями відвідаю вас, якщо ви не проти, звісно. Мені ні з ким порадитися, абсолютно ні з ким. А сьогодні я так ошелешена всім цим, що не в змозі що-небудь збагнути. Як би мені не помилитися.

З важким тягарем відповідальності за свою подальшу долю і за долю, успадковану мені Густавом, покидаю я приміщення контори. Чи впораюся я?  Чи зможу протистояти домаганням сім'ї померлого чоловіка і відстояти його рішення вручити мені кермо влади його бізнесом? Усе потрібно гарненько обміркувати.

Те, що Нонна зробить усі можливі варіанти боротьби для відновлення «справедливості» в її розумінні, у мене сумнівів немає. Вона так агресивно налаштована і проти мене особисто, і проти рішення Густава.

Чи впораюся я? Лише нещодавно  стала більш-менш самостійною. Трагедія, що трапилася в моєму житті, змусила зняти рожеві окуляри.

Я не дозволю тепер подіям траплятися самим по собі, людям довкола чинити згідно тільки з їхніми бажаннями, коли вони могли б приходити і йти з мого життя без протесту з мого боку. Я не дозволю більше обставинам розпоряджатися собою.

 Важко сказати поки що, як я з цим впораюся. Але у мене немає іншого вибору, здаватися я не маю наміру.