Читати книгу - "Цілитель Азаринту, Рейгар"

?

Інший вампір тепер визирав з карети, його тіло ледве вміщалося з дверей. Ісіделіє, що так довго триває? — запитав він, його голос був глибоким, обличчя великим, доглянута чорно-сива борода, довге волосся, що спускалося по шиї. Він був одягнений у шкіряне пальто, дуже схоже на пальто візника, хоча між ними виднілися срібні ланки, а метал дзвенів, коли він рухався.

– 419

Маг крові – рівень 419

?

Ілея побачила його блакитні очі, підтвердивши, що не всі з них мають червоні. А це означає, що водій, швидше за все, теж вампір. А срібла їм не страшно? Або він просто схожий на срібло? Стривайте, срібло було для перевертнів чи вампірів? Або і те, і інше?

.

— Берріку, любий, є двоє людей, які жнуть на бенкет. Вам не вистачає крові? Ми могли... зарізати їх тут і поглинути їхні душі, — сказала Ісіделія, затуляючи рот однією з її чорних шовкових рукавичок, перш ніж вона хихикнула.

.

Інший вампір зітхнув і повернувся всередину.

?

— О, він такий зануда, — сказала Ісіделя. — Гадаю, ви прийшли сюди, бо не повірили такій руйнівній репутації?

.

Ілея підняла брови. О, ні, я хотів приїхати через таку репутацію. Те, що ви не напали на мене, чесно кажучи, дуже розчаровує, - сказала вона. — Хоча, може, й краще... Бачачи твій високий рівень, - додала вона, майже заднім числом. Її слова були досить чесними.

Ісіделія посміхнулася і підійшла ближче, покрутивши парасольку, перш ніж наблизитися до Ілеї, злегка нахилившись вперед, поки її обличчя майже не торкнулося обличчя Ілеї. — О, ми можемо битися, якщо ти цього хочеш, — сказала вона і делікатно зняла одну зі своїх рукавичок, показавши внизу гострі нігті. Вона доторкнулася до щоки Ілеї і посміхнулася. Чи не могли б ви спробувати на смак? Голодуючому вампіру?

.

Ілея посміхнулася.

— Погана ідея, — послав Ерік.

Ой, чому? Невже це таке погане прокляття? — спитала Ілея.

.

— Я не переживаю за тебе, — сказав він.

Ілея простягнула руку, щоб торкнутися руки жінки. Я не думаю, що я цілком готова до такого інтимного жесту.

!

Ісіделя відступила. Це цілком нормально. Але я мушу запропонувати вам поїхати з нами! Вам пощастило. Бо найближчим населеним пунктом, а отже, і нашим пунктом призначення, є не хто інший, як найстаріше місто Судів. Марріндайн. Вона зробила реверанс, вимовляючи імя, і знову посміхнулася.

— Чи будуть взагалі раді чужинцям зі сходу? — спитала Ілея.

.

— О, звичайно. Запрошуються всі істоти, якщо ви дотримуєтеся чотирьох правил Суду, — сказав Ісіделя і почав крокувати засніженою дорогою. Перше. Ви не вбиваєте громадян судів або їхніх гостей. Секунда. Ви не забираєте і не обмежуєте свободу іншого. Третій. Ви робите свій внесок, - сказала вона і вказала на неї. — І останнє, але, мабуть, найголовніше, — сказала вона і зробила паузу. Не будь, нецивілізований.

Ілея підняла брови. І все?

.

— Ті самі правила, — сказав Ерік, і його голос звучав майже задумливо в її свідомості.

.

— А тепер ходімо, ви двоє. Давайте вийдемо з цього жахливого сонячного світла, - сказав Ісіделя.

.

Ілея вважала б поганою ідеєю увійти в зачаровану карету двох вампірів високого рівня. Якби вона сама не була четвіркою.

Всередині було досить просторо, незважаючи на кремезного джентльмена, який тепер сидів навпроти Ілеї. Ісіделія сиділа поруч, розвязавши руку і торкнувшись стегна Ілеї. Вона посміхалася і дивилася на неї, можливо, так, як мисливець дивиться на цікаву здобич.

Натомість Ілея подивилася на великого чоловіка, його поведінка була набагато менш захопленою.

.

Він подивився на неї.

.

Ілея дивилася на річ, що лежала у нього на колінах.

.

Він постукав по ній.

.

Вона посміхнулася і подивилася йому в очі.

.

Іскра.

— Це що... — пробурмотіла вона. Дробовик.

,

, друге видання, вісімнадцять заварювачів, зачарування і кровяний заряд. Вона стріляє сімома слимаками в безпосередній близькості, — промовив він, кинувши на неї погляд. Куточки його рота трохи піднялися вгору, коли він помітив, що вона все ще слухає, широко розплющивши очі. — Три режими, — сказав він і змахнув однією зі срібних насадок на масивній зброї, яка більше нагадувала декоративну гармату, ніж будь-що інше. — На короткій відстані, — змахнув він. Середній клас. Нижчий розкид, — сказав він і знову клацнув нею. Посмішка. Один слимак. Вибухове зачарування розриву крові.

Ілея кивнула. — Де, добрий вампірський пане, чи лорду, може такий пристрій, як я?

.

Він засміявся, а Ісіделія зашипіла, жінка відвернулася після перших двох слів з його вуст, більше не торкалася Ілеї, а натомість дивилася на Еріка.

.

— У Марріндайні є зброярі з великою славою, я впевнений, що ви знайдете те, що відповідає вашій меті та вашій оправі, — сказав він і подивився на неї.

?

Ілея ледь помітно посміхнулася. Я впевнена, що зроблю,—сказала вона. Скільки це коштувало? А як ви торгуєте?

.

На наших землях ми платимо сріблом, золотом або кровю, — говорив він. — Я — Беррік Ґрейнвілд, Суд Потоку.

. -

Ілея посміхнулася. — Приємно познайомитися, Берріку. Я Валерій, це...

?

Реджинальд. Я почув, — сказав Беррік і посміхнувся. — Ви найманці Тіньової Руки. Як вам вдалося перетнути північні землі та ельфійські володіння?

.

— Багато часу, — сказала Ілея. Через сотні щілин і тунелів на Півночі. Знайшов кілька поселень Темних сил, містечок, що знаходяться під владою Темного Захисника, - сказала вона. Ми не бачили ельфів.

Це щастя для вас. Вони мають тенденцію вбивати, перш ніж говорити, - сказав Беррік. Імпульсивні звірі.

— Усіх? — спитала Ілея.

Беррік довго дивився на неї. — Ні. Не всі. Ті, хто залишається у своїх володіннях, набагато небезпечніші, ніж молодь, яка шукає викликів. Мудріший, але, тим не менш, впертий і нецивілізований. Вони розглядають істот, слабших за себе, лише як джерело їжі та розваг. Більше схожі на котів, ніж на нас, але тоді кішки занадто граціозні для такого порівняння.

— Ти вже бився з ельфами? — спитала Ілея. З цим? — кивнула вона на його срібну зачаровану магію крові рушницю.

— Маю. Хоча минуло кілька років відтоді, як останній їхній дійшов до моїх земель. І останнім часом їх стало менше, поки що на заході та півночі, - сказав він.

Ілея кивнула. Жодної згадки про Талін. Невже вони не знають?