Читати книгу - "Закохай мене в себе, Вікторія Вецька"

— Я мабуть піду вмиюся, а то щось в око потрапило! — вимовила, та встала зі столу.

Я пішла до вбиральні. Ввімкнувши кран з прохолодною водою я набрала в долоні води, і вмила обличчя. Глянувши на своє відображення в дзеркалі, я почула як вхідні двері захлопнулися, вийшовши з вбиральні, я пройшла до кухні та побачила як В’ячеслав сидів за столом сам. 

— Де мама? — запитала стурбовано я.

Хоча те що мама пішла щоб залишити нас двох не виключно. Ось тільки вона даремно це зробила.

— Вона вийшла залишивши нас у двох! — вигукнув В’ячеслав, і встав зі столу та наблизився до мене.

— Тоді я думаю тобі теж час іти! — сердито вимовила, показуючи рукою на двері.

—  Ні Миро мій час тільки почався поруч з тобою! — ще ближче підійшов до мене В’ячеслав.

— Іди геть! — вигукнула, відійшовши на два кроки назад.

—  Як я піду двері ж замкнені! А ти знаєш як мені не вистачало  твого тіла цей час! — промовив В’ячеслав, та почав торкатися мене своїми руками.

Права рука опинилася на моїй сідниці, яку він стискав. Лівою рукою хлопець взяв мене за підборіддя та пильно глянув в очі. Я швидко відпихнула В’ячеслава, та відійшла від нього.

— Я з тобою була тільки тому що хотіла забути свого колишнього. Якому віддала все що мала, а це своє невинне тіло, об яке він просто витер ноги. Я навіть завагітніла від цього виродка, і зробила аборт! І тепер я дуже шкодую через свій вчинок, — мої очі швидко набиралися слізьми, але я стиснувши кулаки трималася щоб не заплакати.

В’ячеслав підійшов до мене та обійняв. Напевно побачив мої очі, які були повних сліз. Я не втрималася, і розплакалася, як дівчисько в нього на грудях. Хоча я постійно тримала себе в руках, а тут розплакалася. В’ячеслав ніколи до цього не бачив, як я плачу, але сьогодні я навіть не знаю, що на мене найшло.

— Скажи мені, а в тебе дійсно є хлопець? Чи ти так сказала лише перед мамою? — поцікавився В’ячеслав, як тільки я заспокоїлася, і витерла свої заплакані очі.

— В мене дійсно є хлопець! І я не брешу! — кинула свій серйозний погляд,  відійшовши в сторону.

— А ти його кохаєш? Чи як мене? — пильним поглядом глянув на мене В’ячеслав, а я не могла більше дивитися на нього, після того як розплакалася в нього на плечі.

— Не кохаю! Я вже кохала один раз! І що з цього! Мене принизили, використали, розтоптали, як маленьку невинну комаху. Тож я пообіцяла собі більше ніколи ні в кого не закохуватися.

— То ти з ним лише спиш! — зашипів В’ячеслав.

— Хочеш правду?! — посміхаючись мовила я.

— Так!

— Я з ним навіть не цілувалася! — наголосила я, і сіла за стіл та налила собі в келих вина.

— А хочеш?! Він напевно красень не тощо я.

— Славо ти теж красунчик, але я не твоя доля! Тож моя тобі щира порада! Знайди собі ту дівчину, яка буде тебе кохати, а ти її. А я познайомлю маму з Максимом, а потім можливо перестану з ним спілкуватися. Бо так хочеться бути однією, не маючи жодних стосунків.

В’ячеслав відкрив двері ключами, які дала йому мама і пішов. Я ж вирішила піти до бару, щоб втопити своє горе в алкоголі. Оскільки я думала мої рани тривалістю в три роки загоїлися, але ні. Рана досі кровоточить, а особливо через те що я вбила власну дитину. Як я тоді плакала побивалася цілих два місяці. За ним я не плакала, але через нього все це сталося. Зараз я ненавиджу його. Я йому довірилася, а він просто використав мене.  

З тих пір я, і пообіцяла собі не закохуватися. Тож більше не закохуюся! З мене достатньо одного болючого разу. Я тоді збирала своє серце по шматках, склеювала тріщини, і зараз моє серце крига, яка ніколи не розтане і не відчує кохання.

Максим

Весь день я займався проектом, який мав би сподобатися інвесторам, і тоді в мене будуть великі шанси покинути батькову компанію, та перейти у власний офіс. Я втомився працювати на батька, і хотілося мати щось своє. Хоча думки про Мирославу не покидали мене, і я не міг дочекатися наступного дня щоб побачити її хоча б на декілька хвилин. Але зараз мені найголовніше досягти успіху в проекті, заключити договір з інвестором.

Ввечері мені зателефонувала Мирослава. По її голосу я зрозумів, що вона п’яна, і навіть не добре зрозумів де вона знаходиться. Але був щасливий, що вона зателефонувала саме мені, адже це означає, що Мирося мені довіряє, і може на мене покластися. Я швидко сів в авто, і поїхав до бару.

Я швидко забрав Мирославу з бару та поклав її на заднє сидіння автомобіля. Приїхавши до під’їзду я відніс Миросю на руках до своєї квартири. Посадивши її на ліжко, Мирослава оглянула кімнату, і підійшла ближче до мене, та почала роздягатися. Я хотів її зупинити, але вона не реагувала на мене. Знявши з себе весь одяг, вона підійшла до мене повністю оголеною. Я ледь стримував себе в руках щоб не накинутися на її неймовірно зваблююче тіло.

— А ти мені ще зразу сподобався! Такий надійний! Саме те чого мені не вистачає! — голосно мовила Мирослава, починаючи торкатися мене своїми руками.

Її бездоганне тіло вже встигло затьмарити мій розум, правда не повністю. Я розумів, що вона зараз п’яна, і це дія алкоголю. Зараз потрібно покласти її спати. Адже якщо в мене з нею щось і буде, то тільки за її згоди. А зараз вона навіть не може тверезо мислити, і завтра обов’язково про це пошкодуєш.