Читати книгу - "Бурштиновий Меч 2, Ян Фей"

.

Обервей теж насупився.

Ха-ха, тільки граф Аудін засміявся, Повелитель темряви пасе вовків, перед кінцем світу настає лихо. Приказка про те, що чорні вовки - знак лиха - всього лише нісенітниця про відьом. Тільки гірський народ неосвічений і забобонний. Я бачив справжнє Лихо Вовків у Петлі Пасатів. Але навіть якщо це катастрофа, люди можуть її подолати.

Саме пан Брандо змусив мене повірити в це. Граф Аудін засміявся, Хтось може принести світло в темряві. Я все це бачив на власні очі.

Принцеса Грифіна згадала про пережите і злегка кивнула, але не могла не дивитися на Брандо з цікавістю.

.

Але чого всі не знали, так це того, що далі, в лісі на вершині гори Анкер, старий голос тихо повторював ті самі слова.

.

Повелитель темряви пасе вовків, перед кінцем світу настає лихо. В його очах немає таємниць на світі.

.

Пророцтва перевіряються одне за одним.

,

Мій король, ти справді повернувся

Протяжний рев Брандо сколихнув ліс, і навіть чорні вовки біля нього зупинилися. Наступної миті всі відчули, як земля злегка здригнулася. Це була не вібрація, викликана бігом важкої кінноти, а вся долина здригнулася.

.

Великі групи солдатів падали на землю, втрачаючи опору. Важка кіннота колони Ферда була ще гіршою. Вони тільки-но почали розганятися, але падали на землю рядами. Велика кількість лицарів зламали собі шию ще до того, як змогли вийти на поле бою.

.

Але нікого не хвилювало, що відбувається на полі бою.

,

Через те, що з-під землі долинав страшний гуркіт, усі не могли не дивитися вниз. Земля злегка здригалася, наче внизу назрівала якась страшна енергія. Ледь чутний рев був схожий на рев велетенського звіра.

.

І вона наближалася.

.

Джерело гучного звуку стрімко наближалося до землі, і тоді всі підняли очі. Раптом у похмурому небі спалахнув. Здавалося, що блискавка осяяла все поле бою. Однак та блискавка не зійшла з темних хмар, що накочувалися. Натомість вона прийшла з-під землі.

.

У напрямку гори Марченко наче був отвір, і знизу хлинуло сліпучо-біле світло.

.

Віконт Фінн закінчив Граф Вітокін бачив цю сцену і мав лише одну думку в голові. Він раптом щось зрозумів, з жахом обернувся і крикнув підлеглим з Сіель око відкритим ротом.

.

Однак на величезному просторі білого світла гучний звук немов заглушав усе. Після різкого звуку все замовкло. Всі бачили, як люди навколо кричали від жаху, але вони бачили, як відкриваються і закриваються їхні роти, і жодного звуку не виходило.

Гучні звукові хвилі навіть поглинули весь шум, але, як не дивно, від цього світ затих, і ніхто не міг почути жодного звуку.

.

Потім жахливий звук вибуху пронісся повз, наче порив вітру. Всі підсвідомо відступили, і страшна ударна хвиля прокотилася полем бою яскравим кільцем. Потім, будь то легка піхота, важка піхота або Лицар верхи на Дрейку, всі вони були підняті поривом вітру і відлетіли назад більш ніж на десять метрів, перш ніж впасти назад на луг.

.

У цю мить вся долина здригнулася, немов північний рукав гірського хребта Аррек ось-ось обвалиться.

.

Біле світло миттєво відрізало з'єднувальну ділянку між горою Марченко та горою Віллеко.

.

Через тривалий час.

Коли Вітокін нарешті піднявся з землі і прийшов до тями, він дивився на поле бою перед собою і не міг не відчувати, як його розум згасає. Важка кіннота дивізії Ферде повністю зникла, а половина важкої піхоти зникла. З іншого боку, дивізіон Стівенсона також зник майже на третину.

Гора Марченко майже зникла, а гора Віллеко була розрізана навпіл.

.

На землі між двома горами залишалася лише глибока рифтова долина, а дно рифтової долини було схоже на прірву, оточену білим туманом. Але не встиг граф Вітокін знайти в своєму заплутаному розумі хоч якесь відповідне замовлення, як густий білий туман, здавалося, ожив. Він продовжував підніматися вгору, а потім об'єднався у величезний торнадо, що обертався.

.

Кожен, хто був ще живий, не міг не дивитися вгору на бурю, що швидко розширювалася, яка була на висоті десятків метрів над землею. Це явно був не просто порив вітру, адже всі відчули величезний тиск, що обрушився на поле бою.

А потім на все поле бою пролунав величний голос.

!

Скромні смертні, спасибі вам за те, що зламали для мене печатку, з вітру долинув громовий голос. Грозові хмари на небі збиралися над його головою, а дощ на полі бою, здавалося, в одну мить став сильнішим. Блискавки почали курсувати між хмарами, а потім блискавки зібралися на смерчі. Але я ненавиджу, коли люди порушують елегантність мовчазного вітру.

.

Серед дощу.

,

Всі навколо Брандо були приголомшені цією раптовою зміною, але він був єдиним, хто подивився на цю дуже знайому сцену. Він відчував лише почуття подиву в серці.

.

Навіть початкові рядки не змінилися.

Тоді характер цього хлопця не повинен був сильно змінюватися. Ха-ха.

,

На іншому боці поля бою обличчя Гарлока-Мандрівника раптово змінилося. Великий чарівник, який вимовляв заклинання, раптом повернув голову і стурбовано крикнув графу Вітокіну: Готуйте своїх людей до бою, швидше, інакше буде пізно!

Насправді було вже пізно.

?

Буря раптом випустила вкрай невдоволене пирхання, Що це У хмарному скупченні в повітрі маячила срібляста лінія закону, а потім вирвалася яскрава дуга. Заклинання розбирання?

?

Ви насправді використали заклинання розбирання, щоб атакувати мене?

Ти залицяєшся до смерті, шкідники.

.

Гарлок підвів голову і подивився на незліченні вихори блискавок, що раптово з'явилися над його головою. Потім з цих вихорів вийшли незліченні блискавки.

.

На мить.

.

Блискавка і буря переплелися на полі бою.

604

Розділ 604

.

Графу Вітокіну і не снилося, що на полі бою між двома арміями раптом з'явиться зарозумілий бегемот. Навіть у легендах не було такої химерної речі. Але, звичайно, він ніколи б не подумав, що це насправді шедевр Брандо. Ще напередодні ввечері Брендел вже закопав велику кількість кристалів Розпаду в вузлах печаток Святого Собору. Як тільки час закінчувався, тюлень природним чином вибухав, і тоді Рейгер Адега, величезний штормовий елементал, який вихвалявся на полі бою, природним чином виривався з повідця.

71 !

Рейгер Адега був на 71-му рівні у грі. З точки зору загального розуміння сили Ваунте, він перебував на пізній стадії Царства Права. Можна сказати, що він досяг Екстремального Царства на