Читати книгу - "Закохай мене в себе, Вікторія Вецька"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Мирослава
Вранці я прокинулася, і поряд зі мною спав Максим. Я швидко глянула на себе під ковдрою, побачивши себе повністю оголеною. В мою голову зразу почала закрадатися погані думки. Невже між нами щось було? Я взагалі нічого не пам’ятаю! А він хоч вдягнутий? Не встигла я глянути як прокинувся Максим, і схопивши свої штани з крісла почав їх надягати.
— Між нами щось було! – вигукнула стривожено, прикриваючись ковдрою.
— Доброго ранку! Як ти себе почуваєш після вчорашнього? – промовив Максим, вдягаючи на своє тіло сорочку.
— Не відходь від теми, скажи було щось чи ні? – запитала знервовано, дивлячись на нього.
— А ти як гадаєш? – запитав він, защібуючи ґудзики на сорочці.
— Ну тоді все що вчора між нами було, всього лише помилка! Я тебе не кохаю, і на стосунки можеш не розраховувати, – чітко пронісся мій голос по кімнаті.
— Заспокойся! Невже ти настільки поганої про мене думки? Ти дійсно думаєш, що я буду займатися сексом з п’яною дівчиною, – дивлячись на мене відповів Максим.
— А хіба ні? – серйозним тембром голосу запитала я.
— Ні! Між нами нічого не було! – впевнено мовив він.
— Тоді чому я гола? – кинула допитливий погляд на Максима.
— Ти сама роздягнулася і хотіла сексу! А ще сказала, що я тобі давно подобаюсь і ти мене хочеш.
Серйозно, і це я по п’яні, йому таке наговорила! Дивно! Адже я не відчуваю до Максима симпатії не тощо ще кохання. Наговорила йому різних нісенітниць з дуру, а він буде думати, що це правда, але ж насправді ні.
— Я була п’яна і не думала, що говорю!
— Зазвичай коли люди п’яні вони не думають, адже їхніми словами керує не розум, а серце та душа, – відповів впевнено Максим.
— Це не правда! Ти вигадав це! – вигукнула невдоволено я.
— Добре я піду приготую, щось на сніданок, а ти вдягайся. І могла не прикриватися ковдрою, я вчора там і так все прекрасно побачив, – вимовив Максим, та покинув кімнату.
Я кинула подушкою в його бік, а він схопивши подушку кинув нею в мене. Ну хоч радує те що в нас нічого не було. І навіть його сексуальне тіло не змусить мене закохатися в нього. Я не з тих хто пускає слиньки на мускулистих чоловіків. Адже моїм першим коханням був чоловік і без цього. Думала виберу безпрограшний варіант, але програла. Так Миро годі з тебе спогадів, які тільки труять твою душу! Потрібно шукати свій одяг.
Я почала оглядати кімнату в пошуках свого одягу. Та шукати довго не довелося, він був складений акуратно на стільці. Надіюсь Максим не перфекціоніст. Адже занадто вже чиста в нього квартира, та й сорочки завжди попрасовані. Сподіваюся Максим просто любить чистоту та охайність.
— Ти вибач мене за вчорашнє! Хоча я взагалі нічого не пам’ятаю! А ще голова так жахливо болить, – мовила, як тільки зайшла на кухню та сіла за столик.
— Зараз поїси і я дам тобі таблетку! – глянув на мене Максим, поставивши тарілку з їжею.
— Смачного! Надіюсь тобі сподобається, бо я не дуже досконало готую, – з легкою посмішкою мовив Максим.
— Дякую! Тобі теж смачного!
Як тут можна сидіти спокійно коли він ось так зиркає на мене. Закоханим поглядом! А враховуючи те що він бачив мене голою. Мені навіть страшно думати, що може бути зараз в його голові. Так треба сказати йому, яка в нього смачна яєчня вийшла.
— Така смачна в тебе яєчня вийшла! Навчиш мене таку готувати? Бо я не вмію! – посміхнувшись мовила я.
Звичайно ж я вмію все прекрасно готувати, ось тільки не розумію навіщо я це ляпнула. Мирославо тобі варто заспокоїтися! А то ти ще на робиш дурниць, про які шкодувати будеш!
— Миросю, а чому ти вчора була п’яна? Ти ж не п’єш! – запитав Максим, та глянув на мене, що і відволікло мене від мої думок.
— Не п’ю, а ось коли біль розриваю душу, тоді можна.
— Який біль, якщо не секрет? – зробивши ковток чаю, запитав Максим.
— Це не так важливо! – вимовила сердитим голосом, і посмішка на моєму обличчі враз зникла.
— Добре, якщо тобі про це боляче розповідати, я не буду на тебе тиснути.
— Дякую! А ще ти повинен сьогодні зіграти роль мого хлопця, та прийти з двома букетами квітів до мене додому. А то мама не відчепиться від мене, поки не побачить мого хлопця. Надіюсь хоч тоді вона перестане говорити, яка ми гарна пара зі Славком.
— А Славик це хто? – нахмуривши брови запитав Максим.
— Мій колишній! Я люблю тюльпани, а мама гортензії, – швидко мовила, та зробила ковток чаю.
— І на скільки годин мені приходити? – запитав серйозно Максим.
— На шосту вечора!
— Добре я приїду! Тільки в мене є одна умова!
— Яка? Переспати з тобою! – знервовано скрикнулася, глянувши на Максима.
— Я на твою думку хлопець, який не може обійтися без сексу?! – впевнено відповів Максим.
— Так!
— Мирославо я закохався в тебе ще з першої зустрічі, шукав тебе і постійно, думав про тебе! І не буду брехати, так я хочу тебе. Але секс в нас буде тільки тоді, коли ти і мене захочеш, – з пристальним поглядом глянув на мене Максим.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Закохай мене в себе, Вікторія Вецька», після закриття браузера.