Читати книгу - "Бурштиновий Меч 1-6, Ян Фей"

.

У цьому полягала сила Мудреця.

Брандо відкинув юнака, як дохлого собаку, а потім повернувся, щоб перевірити стан Сью. На щастя, дівчина лише вивихнула щиколотку.

,

Він допоміг Сью підвестися, і та втомлено сказала йому: Пане мій, пані Ютта, вона

,

З нею все гаразд. Брандо вже отримав звістку від Альберта про те, що найманці Сірих Вовків перехопили Ютту в замку Колдсор. Незважаючи на те, що останній був серйозно поранений, він очікував, що Альберт забере вазу з серцем ангела і трохи святої води, яка стала в нагоді.

Почувши цю новину, Сью, здавалося, вичерпала всі свої сили, повністю розслабилася і заснула з опущеною головою. Брандо зрозумів, що вона надто нервує, і обережно передав її Скарлет, а потім повільно пішов через площу до юнака та сера Розборна.

Протягом усього процесу всі на площі мовчки дивилися на свого пана.

.

Брандо підвів голову. Лицар Банксів, принесений юнаком, вже розбігся, і Лицар-Дракон Королівської Фракції також був убитий. Він згадав, що раніше бачив хлопця, переодягненого в Ютту, але тепер від нього не залишилося й сліду. Він ледве відчував, що ця людина трохи дивна, але поки що не було потреби переслідувати її.

.

Брандо опустив голову.

Обличчя сера Розборна було попелястим, і він ось-ось зробить свій останній подих.

Врятуй мене

Ви повинні знати, що це неможливо. — відповів Брандо.

Обличчя сера Росборна кілька разів змінювалося, і нарешті з'явився вираз відчаю.

Брандо став на півколіна біля нього, засукав рукав і відкрив бліду праву руку. Він двома пальцями обережно погладив вказівний палець, і пролунав спалах світла, відкривши срібний перстень.

Це була змія, голова і хвіст з'єднані.

.

Брандо підняв праву руку, обережно зняв перстень і поклав його на груди сера Росборна. Він поклав ліву руку на перстень і тихо промовив

.

Все повертається до одного, все повертається до кільця, воля правди з тобою і зі мною.

Розборн здивовано подивився на все це і хрипко запитав: «Що трапилося?»

Росборн, ти вибрав неправильний шлях, відповів Брандо: Отже, тебе зрадили. Вам нема чого сказати? Скажіть, я послухаю.

Молодий чоловік збоку жорстоко боровся, і Росборн також демонстрував важкий вираз обличчя. Груди його раптом кілька разів піднялися і сильно опустилися, і він подивився на юнака з таким виглядом образи, що Буги планували втягнути Еруїна в міжусобиці. Вони вбили принца Левіна Онисена. Цей чоловік та ще один чоловік брали участь в операції.

.

Ви вбили Його Високість Левіна.

,

А його покоївка Едесса ми нічого не зробили. Всю операцію влаштовували буги одноосібно. Росборн ахнув, як розбитий міх, і темно-червона кров потекла з його рота і носа.

.

Брандо нічого не сказав.

Він згадав старшого сина короля, якого зустрів одного разу в Ампер-Сіл. Інша сторона описала свої очікування щодо майбутнього Еруена у своєму листі. Брандо знав, що пропустив свою мрію, але не очікував, що доля зіграє з ним злий жарт.

.

Одного разу він пожартував, що йому буде складно «зустріти» героя, який змінив Еруїна в його житті. Спочатку, за допомогою Басейну крові Дракона, він сподівався вилікувати очі старшого сина короля, але не очікував, що цей жарт збудеться.

! ,

Чорт забирай вас усіх! Коли маленький Монтоло почув цю новину, він у гніві витяг меч і зібрався вдарити ножем Росборна. Але Брандо наказав Скарлет міцно тримати його. Він помре. — тихо промовив Брандо.

Маленький Монтоло видав тихий рев обурення і штовхнув юнака, що стояв поруч, від чого той упав. Цього разу його ніхто не зупинив.

.

Навіть при фізичній підготовці Бугів у юнака текла кров з рота, так що можна було уявити, наскільки потужним був удар маленького Монтоло. Юнак не сказав ні слова, але був потай роздратований. Якби він знав, що це станеться, то відпустив би Росборна, щоб уникнути зайвих неприємностей.

, ó

Брандо натиснув на груди Росборна і запитав: «Як вони увійшли до Тонігеля, хто їх зустрів?»

.

Це був я.

?

І?

Очі Росборна були зовсім розфокусовані, і він майже несвідомо пробурмотів: І Обервей

Обервей? Серце Брандо стиснулося.

,

Граф Обервей, він же

.

Досить, замовкни! Юнак нарешті не міг стриматися, щоб не заговорити. Але маленький Монтоло сердито вдарив його кулаком внизу живота, і юнак нахилився від болю.

.

Але його слова наче розбудили Розборна, він видав звук, а його руки ніби хотіли схопити щось у небі.

На цьому дія зупинилася, і Брандо відчув, що серцебиття Росборна повністю зупинилося. Тільки тоді він зітхнув. Його закляття було занадто низького рівня, хоча він і скористався ситуацією, ефект все одно був недостатньо глибоким.

Він глянув на тіло Росборна, і в його серці не було співчуття. Не те, щоб він не міг врятувати цю людину, він просто не хотів.

О ні, маленький Монтоло раптом схопився, граф Обервей організовує оборону в Парижі, якщо він зрадить Її Високість Принцесу!

Серце Брандо також спалахнуло слідом серпанку. Хоча слова Росборна можуть бути не зовсім достовірними, він не хотів вірити, що Обервей зрадить королівську сім'ю.

?

Скільки часу минуло відтоді, як повстанці оточили Париж?

.

Три дні.

?

Коли граф Обервей прибув до Паллади?

.

Теж два дні тому.

?

Чи є якісь новини від Менти?

Маленький Монтоло на мить замислився. Зрештою, він не був особою, яка приймає рішення в , і інформація, яку він знав, була не набагато більшою, ніж звичайна людина. Але принаймні він був лицарем-сквайром і вмів аналізувати інформацію.

,

Але вираз його обличчя раптом змінився, Господи, леді Мейнільд, здається, організовує ретрит у Менті, вона всього цього не знає

.

Вираз обличчя Брандо змінився.

1470

Розділ 1470

.

Брандо мовчки обшив Цинну. Трохи подумавши, він інстинктивно захотів негайно піти до Менти. Якщо Обервей дійсно був ненадійним, то старший , безсумнівно, був у небезпеці.

Однак він силоміць придушив свій порив.

. ó

Брандо розумів, що зараз не час для паніки. Якщо Тонігель хотів виграти цю війну, вони обов'язково повинні були підтримувати стабільність у тилу.

.

Він обернувся і подивився на юнака.

.

Юнак помітив спокійний погляд Брандо, і його серце підсвідомо стиснулося.

?

Що ще ви хочете сказати?

.

Брандо подивився на нього і спокійно запитав:

, — !

Стривайте, ви не можете мене вбити — Юнак закричав, що я син Сарда Барбаросси!

Це не я тебе вб'ю,