Читати книгу - "Бурштиновий Меч 2, Ян Фей"

.

Брандо відразу ж викинув третій кинджал.

.

Він виготовив багато таких кинджалів, коли тренувався. Звичайно, матеріали, використані в пізніших роботах, були більш звичайними і навіть набагато менш потужними, ніж перша. Таким чином, кинджал, який він кинув, не становив загрози для демонів, і це було чисто голе знущання.

За якусь мить демони Лонгхорна так розлютилися, що ледь не збожеволіли. Вони були всього за кілька футів від Брандо. Два демони Лонгхорна навіть кружляли вбік, готові заблокувати відступ Брандо, а той, що залишився, вже з гуркотом накинувся.

.

Брандо знову кинув кинджал.

.

Кинджал влучив у груди демона.

.

Він навіть не глянув на неї, як був готовий вибити річ. Чесно кажучи, ця штука була схожа на те, як дитина кидає в неї жменю піску. Поки він не потрапляв йому в очі, він був нічого не вартий, куди б його не кидали.

Але цього разу він просто доторкнувся до кинджала і відчув, що щось не так.

По-перше, трохи відрізнявся дотик.

,

Він підсвідомо опустив голову і з подивом побачив, що Брандо кинув зовсім не кинджал, а якийсь деформований конусоподібний предмет. Незважаючи на те, що Демон Лонгхорн мав надзвичайно високий інтелект, він деякий час не міг зрозуміти, що це таке.

.

Але розбиратися не довелося.

,

Тому що в наступну мить з грудей долинув страшний біль. Демон Лонгхорн побачив, як магічна сила розпалася на його тілі, а його величезне тіло розлетілося на друзки, наче воно впало. Сила темної магії вирвалася назовні і прямо утворила чорну діру. В одну мить він закричав і повністю відтягнув його назад.

.

Його відтягнули назад у підземелля річки Сірки.

На деякий час під проливним дощем залишився лише останній крик демона.

.

Навіть Брандо був шокований. Те, що він кинув, було, природно, жахливим Магічним Шилом, що вбиває Бога. Але він не очікував, що за існування проекції демона на головному матеріальному плані ця річ не тільки безпосередньо розвалить його силу, але навіть заперечить його існування.

Брандо, який бачив усе це на власні очі, ошелешено підвів очі. Він вперше зрозумів, чому цю штуку гравці тоді називали ядерною зброєю.

.

Хлопець, який тримав цю штуку, міг бути терористом.

.

Але було ще два. Брандо підсвідомо хотів піднятися з землі. Але кістки в його тілі боліли, наче розвалилися. Навіть він не знав, чи дасть йому шанс інша сторона. Мабуть, ні, демони Лонгхорн не були дурнями.

Я продовжуватиму випрошувати щомісячні голоси. Я буду стати, ставати на коліна і благати всіх витратити всілякі голоси. Витрачайте стільки, скільки хочете! Витрачайте стільки, скільки хочете!

638

Розділ 638

Йшов сильний дощ, і чорна діра затягнула Диявола Лонгхорна, який накинувся на Брандо, назад у Сірчану річку, а потім перетворилася на лінію і повністю закрила портал. Двоє дияволів, що залишилися, насилу піднялися з землі, і Брандо теж підвівся з багнюки. У цей момент раптом почувся крик Амандіни.

Господи мій, перший вузол знаходиться прямо над порталом, а два інших - на п'єдесталі! Знатна пані була трохи схвильована.

!

Серце Брандо заспокоїлося, швидкість Амандіни виявилася набагато вищою, ніж він очікував. Він негайно наказав Сіель у через телепатію, Сіель , точки з'єднання порталу і Закону Простору знаходяться прямо над порталом і на п'єдесталі з обох боків!

.

Я зрозумів.

Ширповернувся назад і передав наказ Гарлоку, який був поруч з ним. Лицар Лантонілан негайно оточив їх, і два маги, один старий і один молодий, одночасно підняли руки. Два промені блакитного світла пробилися крізь дощ, перетнувши все поле бою і потрапивши в портал.

Це було схоже на два сліпучі списи, і там, куди влучали списи, ореол порталу відразу випромінював найсліпучіше світло. Світло брижіло, як брижі у воді, і золотисто-червоний портал затремтів, і світло враз потьмяніло.

.

Ще трохи.

Два дияволи Лонгхорн були шоковані, якщо хоча б один з порталів був зруйнований цими людьми, які знали, скільки часу знадобиться, щоб решта армії прибула в цей порт. Вони цілком могли уявити собі, як їхні душі були витягнуті їхнім Господом і замучені вічно через нехтування обов'язком.

,

Дияволи отримували задоволення від того, що завдавали болю, але цей біль не був таким чудовим, коли він стосувався їх самих. Лонгхорнські дияволи зовсім прокинулися, немов запах крові на тілі Брандо вже не був для них таким привабливим. Вони відразу ж розвернулися і накинулися на Лицаря Лантонілану.

Триста чи чотириста метрів на полі бою були лише миттю ока для цих монстрів, що активуються стихією, і попереду не було незліченної кількості бісів і пекельних собак, які могли б їх зупинити. Якби вони захотіли, вони точно змогли б зупинити Сіель а та Гарлока, перш ніж випустити своє наступне заклинання.

Але як Брандо міг дозволити їм робити те, що вони хотіли, він тремтів тут півдня, щоб виграти час.

.

Він негайно активував Заряд і вистрілив в одного з Дияволів Лонгхорна, як стріла, випущена з лука. Брандо цілився в спину хлопця і вдарив прямо. Диявол не наважився взяти його в лоб і змушений був розвернутися і змести кігтем лезо в руці Брандо.

,

Але з цією зупинкою він і зовсім заплутався в Брандо

.

Лонг Брандо і Гарлок зробив кілька кроків вперед і вдарив диявола руків'ям меча. Диявол Лонгхорн пирхнув і зробив крок назад. Брендел крок за кроком замкнувся, витягнувши меч і горизонтально вдаривши по низу живота іншої сторони.

.

Це Гарлок, Це Гарлок, Замок Гарлок, Замок Гарлок, Це Гарлок, Замок Гарлок, Це Замок Гарлок, Це Замок Замок. Його кіготь був спрямований прямо в серце Брандо. На його думку, якби інша сторона не відступила, він би загинув, а щонайбільше був би серйозно поранений.

.

Однак відчувалося, що Брандо, мабуть, не такий вже й дурний. Пробувши з цією людиною більше десятка раундів, Брандо залишив її з враженням, що хоч і слабкий, але дуже хитрий. І що ще більше лякало, так це таємна зброя іншої сторони, те, що могло вигнати їх назад у Сірчану річку. Хоча демони не помруть, вони не залишаться цілковито неушкодженими після вигнання. Вони впадають у тривалий період слабкості, і як тільки їх виявлять інші демони в